Збільшення аденоїдів, яке закінчується хронічним аденоїдитом – в практиці дитячих отоларингологів найзвичніша патологія. Особливо часто загострення спостерігаються в розпал епідемій застуд.

Питання, які постійно задають лікарю батьки, одні й ті ж: Лікувати або вирізати аденоїди? Що буде безпечнішим для малюка – терапія медикаментами або хірургічне втручання?

Щоб розібратися в цьому, необхідно розглянути фізіологію носоглоткової мигдалини, яка і є аденоїдом.

Анатомія носоглотки

До складу лимфоаденоїдного глоткового кільця Пірогова-Вальдейера, яке розміщене у верхній частині носоглотки, включена і носоглоткова мигдалина. В нормальному стані це звичайна лімфоїдна тканина, яка реалізує захисну функцію. Якщо нічого не перешкоджає диханню, цей бар’єр першим зустрічається з потоком повітря, який несе з собою різні речовини й мікроорганізми. За допомогою біохімічних реакцій усі ці шкідливі речовини очищаються. Ослаблений імунітет провокує збій у роботі цього органу, і щоб компенсувати ослаблення захисту, він збільшує площу тканини. Таким чином виникає збільшення аденоїдів. Якщо додається інфекція, то виникає запалення в новоутвореній тканині. І якщо цю ситуацію вчасно не лікувати, то з часом у дитини розвивається хронічний аденоїдит.

Основні ознаки захворювання

Першим симптомом наявності хронічного аденоїдиту можна назвати набряк, через який утруднюється дихання носом. Ніс завжди закладений, з нього виділяється слиз, іноді з гнійними включеннями, спостерігається кашель. Родичі відзначають, що дитина значно частіше підхоплює простудні захворювання, через нежить погано спить, у неї знижується слух.

Своєчасне лікування аденоїдитів

Визначивши хворобу на ранній стадії і вчасно почавши лікування аденоїдів, запальний процес вдається швидко зупинити.

Дитячий отоларинголог призначає комплексну терапію, яка включає:

  • лікування медикаментами;
  • очисні маніпуляції;
  • фізіотерапію.

Після курсу лікування потрібні регулярні огляди, в процесі яких відстежується стан лімфоїдної тканини, вживаються профілактичні заходи, покликані довести до ладу захисну функцію органу і уникнути подальших рецидивів захворювання.

Можливі ускладнення на вуха на пізньому терміні захворювання

Якщо дитина вчасно не отримала необхідного лікування, захворювання розвивається і переходить в ускладнену форму, найчастіше страждають вуха.

Пізно діагностоване захворювання, особливо ускладнене алергією або інфекційним захворюванням, або просто його неправильно лікували, поширює запалення на сусідні тканини й органи. У цьому разі страждають трубні мигдалики, які перекривають слуховий прохід. Їх запалення провокує появу від’ємного тиску в середньому вусі, що викликає численні ускладнення. У вусі починає накопичуватися рідина, викликаючи гострий отит. Якщо до того ж є інфекція, утворюється нагноєння і захворювання переходить у стадію гострого гнійного отиту. Все зазвичай закінчується розривом барабанної перетинки і виходом виділень назовні. І лише після проведення антибактеріального лікування це все загоюється.

Якщо отит триває досить довго, це небезпечно втратою слуху, яка дуже погано піддається відновленню і зазвичай прогресує. У деяких випадках для прискорення очищення барабанної порожнини та поліпшення слуху вдаються до проколу барабанної перетинки. Через шунт вона очищується, всередину вводяться лікарські препарати. Одночасно з лікуванням отиту лікується і аденоїдит, щоб швидше відновити захисний бар’єр і полегшити дихання.

Профілактичні заходи

Щоб уникнути рецидивів захворювання слід 2-3 рази на рік проходити курси лікування. В комплекс входить терапія медикаментами, фізіопроцедури та очисні маніпуляції. Такі заходи значно знижують ризик ускладнень, які зазвичай призводять до необхідності видалення аденоїдів.

Коли вдаються до операції?

  • Якщо імунитет ослаблений;
  • хвороба часто рецидивує;
  • є супутня патологія;
  • аденоїдит часто ускладнюється отитами, які погано лікуються;
  • знижується слух;
  • кістки черепа розвиваються неправильно (аденоїдний статус);
  • спостерігається затримка розвитку.

У всіх цих випадках ставиться питання про хірургічне втручання.

До операції та після неї призначаються ліки й фізіотерапія для того, щоб тканина знову не почала збільшуватися.

Фахівці нашого ЛОР-центру переконані, що своєчасне традиційне лікування досить ефективне. Переваги такого лікування аденоїдів очевидні:

  • лікування і фізіопроцедури не мають побічних ефектів;
  • очищення лимфаденоїдної тканини сприяє її збереженню, і захист продовжує виконувати свою функцію;
  • анестезія шкодить організму дитини, а класичне лікування допомагає уникнути додаткового стресу.

Отоларингологічний центр володіє декількома ефективними програмами для лікування хронічного аденоїдиту і загострень, які він провокує. Платний ЛОР діагностує захворювання за допомогою відеоендоскопа, проведе тимпанометрию. Лікування здійснюється на апараті «Кавитар», а також з допомогою лазеро – і світлотерапії.

Програму лікування лікар підбирає індивідуально, беручи до уваги вік пацієнта, супутні захворювання, характер протікання. Такий комплексний підхід дає можливість швидкого лікування на ранніх стадіях без операції.

Пам’ятайте! Чим раніше діагностувати захворювання і почати його лікувати сучасними методами, тим більше шансів на успішне та швидке одужання без участі хірурга.

Детальну інформацію можна отримати в колл-центрі нашого ЛОР-центру для дорослих і дітей за номером телефону:

+38097 720 87 11

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *