Чи знаєте ви, що кожна восьма дитина у віці до 3 років хоча б раз хворіла на отит?

Це захворювання можна класифікувати наступним чином:

  • зовнішній отит– вражає раковину вуха і вхід у вушний канал;
  • середній отит – запалення середнього вуха;
  • внутрішній отит – уражається область внутрішнього вуха, порожнина за барабанною перетинкою.

Варіант, що найбільш часто зустрічається у маленьких дітей – середній отит, який часто стає ускладненням зовнішнього. Спровокувати захворювання може інфекція, занесена на пошкоджену шкіру, яка поширюється далі. Але найбільш часто середній отит стає наслідком, здавалося б, самого звичайного нежиттю, який викликаний респираторкою. У цьому випадку набряк слизової сприяє переміщенню мікроорганізмів у середнє вухо.

Найчастіше цим страждають діти до 3 років. Насамперед цьому сприяє їх анатомія – в носоглотку бактерії проникають дуже швидко і затримуються надовго. Крім того, у дітей цього віку в середньому вусі ще є зародкова тканина, яка дуже швидко запалюється при потрібних умовах. По мірі зростання дитини ця тканина зникає, тому і ризик отитів теж зменшується. Але якщо в сімейному анамнезі є факти, що батьки в такому віці страждали отитами – не виключена схильність до них і у їх дитини.

Соплям потрібно оголосити війну!

Щоб уникнути запалення вух у дитини, потрібно всіма силами боротися з соплями. Краща профілактика будь-якого отиту – боротьба з ГРВІ. Допомогти в цьому може загартовування – і це не обов’язково обливання крижаною водою на снігу. Можна просто дозволити дитині півгодини на день бігати босоніж. Як противірусний захист можна використовувати безліч лікарських препаратів, які є в кожній аптеці. Вони допоможуть зміцнити імунітет і не дозволять малюкові захворіти навіть в період злісних епідемій.

Але ніякі, навіть найсучасніші ліки не допоможуть, якщо дитина буде контактувати з хворими дітьми. Тому за цим треба уважно слідкувати: не дозволяти грати з застудженими приятелями, а коли хворіє хтось з домашніх – змусити його носити маску. Головне – не перестаратися з опікою. Отит можна придбати і через надмірну турботу. Не потрібно влітку надягати на малюка по три шапки – якщо берегти його від будь-якого протягу, то хворіти він буде ще частіше.

Звертайте увагу на дихання дитини вночі. Навіть якщо після одужання малюк продовжує хропіти, сопіти або похрюкувати – слід проконсультуватися з дитячим ЛОР-лікарем.

Як уникнути потрапляння води у вуха

Для кожного малюка ванна перед сном – свято, а не запорука чистоти. Але часто це свято перетворюється на отит. Тому, дозволяючи дитині пірнати в теплій ванні – прийміть запобіжні заходи:

  • вушка бажано закрити ватними джгутами, просоченими рослинною олією;
  • дітей до року потрібно мити, опускаючи в воду обличчям вниз. Навіть якщо це викличе невдоволення дитини і оточуючих. Але так менше ризик потрапляння води у вуха.

Якщо вода все ж потрапила до вуха і не бажає виходити, його потрібно закапати левоміцетиновим спиртом. Знежирюючи слуховий канал, він допоможе звільнити вухо від води, що туди потрапила.

Якщо малюк став гірше чути, це означає, що у вусі залишилася вода, або починається отит. Зрозуміти, що час до отоларинголога можна, якщо ви помітили, що дитина не так як раніше реагує на побутові гучні звуки – дзвінок або телевізор. Діти до року, якщо погано чують одним вухом, намагаються повернутися до звуку іншим боком.

Маленькі діти не потребують чищення вух

Звичайно, діти повинні бути чистими і доглянутими. Але якщо миття голови та обрізання нігтів – обов’язкові пункти гігієнічних процедур, то проти чищення вушних проходів виступають практично всі лікарі.

Немає ніякої необхідності вичищати вуха дітям. Процес сіркоутворення – найприродніший, сірка збирається і виходить самостійно. Все, що потрібно – протирати м’якою тканиною вушну раковину. Інакше шкоди можна завдати набагато більше – пошкодити ніжну шкірку і занести інфекцію, яка спровокує отит, або, що ще гірше – необережним рухом пошкодити барабанну перетинку.

Чистити вуха ватяними паличками взагалі категорично забороняється. Видалити сірку повністю все одно не вийде, а от заштовхати її глибше і цим спровокувати сірчану пробку – дуже легко.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *