Вашій дитині поставили несприятливий діагноз – втрата слуху? У неї з’явилися проблеми з комунікацією? Справитися з цією проблемою вам допоможе досвідчений сурдолог. При різних порушеннях аудіосприйняття часто паралельно виникають проблеми з освоєнням мовлення. Це пов’язано з істотними спотвореннями звукового сигналу або його затримкою. Варто розуміти, що слуховий та мовний апарати взаємопов’язані між собою. Але не варто впадати у відчай і опускати руки, повноцінне відновлення і освоєння мови можливе у пацієнтів з невеликими та серйозними порушеннями, за умови своєчасного звернення до профільних фахівців та виконання усіх рекомендацій.

Чим раніше виявлена втрата слуху, тим краще

Згідно зі статистичними даними, чим раніше встановлено діагноз, тим простіше дітям оволодіти мовленням в повній мірі та вивчити рідну мову. Найчастіше виявляють високий ступінь глухоти, а на невеликі відхилення мало хто звертає увагу. Це в корені неправильно, повинні контролюватися навіть найнезначніші відхилення від норми. Після народження малюка його в перші дні оглядає лікар-отоларинголог. В ході огляду призначається спеціальне дослідження – аудіоскринінг – яке проводиться на спеціальному ультрасучасному обладнанні. Апарат зчитує відповідні коливання після подавання акустичного сигналу у внутрішнє вухо.

Такі коливання виникають лише за умови нормальної роботи аудіального сприйняття. Якщо скринінгова діагностика дає не зовсім коректні результати, застосовується інше обстеження – тимпанометрія. Вона передбачає вимірювання рухливості барабанної перетинки при виникненні перепадів показників тиску повітря в проході. Ще один вид дослідження – комп’ютерна аудіометрія, являє собою подачу звукових сигналів класичною ехоенцефалографією. Даний прилад фіксує відповідну реакцію, що з’являється в корі головного мозку дитини.

Немовля, з’явившись на світ раніше означеного терміну, обов’язково обстежується усіма фахівцями, серед яких є і ЛОР. Батькам такого малюка відразу після обстеження дають рекомендації та направлення на обстеження у різних лікарів. На цьому етапі важливо не ігнорувати контрольну діагностику в 6 і 9 місяців, а потім в рік і півтора.

Батьки та найближчі родичі повинні в перші роки життя дитини звертати особливу увагу на її реакції на акустичні ефекти. Насторожити має будь-яке відхилення від норми, тобто відсутність реакції, її зміни та нестабільність. Якщо ви помітили найменші зміни, слід без зволікань звернутися до спеціалізованого центру.

Раннє виявлення характеру втрати аудіального сприйняття дозволить призначити правильне лікування. Сучасне обладнання і технічний прогрес сьогодні дозволяє допомагати маленьким пацієнтам з різним ступенем спотворення аудіосприйняття. Своєчасний вибір і використання спеціальних апаратів дозволяє забезпечити оптимальні можливості для подальшого розвитку малюка.

Класифікація патологій

Пацієнти з діагнозом «спотворене аудіосприйняття» умовно поділяються на дві основні групи:

  • глухі (пізно або рано оглухлі);
  • приглухуваті.

До другої групи відносять дітей, які навчилися розмовляти ще до розвитку захворювання. При відмові від використання вузько спрямованих методик відновлення слухових можливостей у маленьких пацієнтів до п’яти років, ситуація кардинальним чином посилюється. Надалі, коли дитина піде до школи, у неї буде невеликий словниковий запас, що завадить їй повною мірою засвоїти навчальну програму. Крім того, виникає дуже високий ризик спотворення сприйняття не тільки навколишніх звуків, але й рідної мови.

Спадкові фактори глухоти у дітей зустрічаються вкрай рідко, а ось вроджені порушення діагностуються частіше. До основних вроджених вад відносять неповноцінний розвиток органів, до якого призводить:

  • шкідливий вплив різних факторів в перші тижні вагітності;
  • патологічні порушення розвитку плода у 2-му та 3-му триместрі;
  • супутні захворювання матері (сильний токсикоз, збій роботи гормональної системи, конфлікт резус-факторів та інші).

Також причиною недорозвинення можуть бути ускладнення під час пологів. Варто також розуміти відмінності глухих пацієнтів від приглухуватих. Основною з них є рівень збереження акустичного сприйняття. Друга група має шанс, нехай навіть мінімальний, самим розвиватися, поповнювати словниковий запас, а у першої така можливість апріорі відсутня. Сучасні дослідження спрямовані на допомогу у розвитку мовлення для дітей із поганим слухом.

Існує медичний термін – різний рівень аудіосприйняття. Для конкретизації діагнозу класифікують три основних ступені приглухуватості, найвища з яких належить до категорії важкої форми. Значно більше значення має не сама втрата слуху, а складнощі у взаємодії пацієнта з навколишнім світом, втрата навичок спілкування і, як наслідок, неповноцінне життя. Однаковий діагноз трактується по-різному через індивідуальні особливості організму, застосування різних терапевтичних методик і розвивальних мовних програм.

Саме ця причина відіграє вирішальну роль при формуванні класів для діток з діагнозом «приглухуватість», враховуючи не стільки аудіальне сприйняття, а загальний рівень розвитку мовлення. Для отримання навичок правильного формування мови у дитини важливий фактор раннього виявлення наявних проблем. Сучасна діагностика, терапія або корекція повинна проводитися з перших днів життя малюка (при вродженій формі), або з дня встановлення діагнозу.

Важливі правила

Існує ряд основних правил, які безпосередньо впливають на освоєння рідної мови у дітей з таким діагнозом:

  • ступінь зниження сприйнятливості слухових можливостей (високий показник не дозволяє в повному обсязі розвивати мовні навички);
  • вчасно поставлений діагноз;
  • умови відношення дитини до проблеми (турбота і підтримка оточуючих його близьких і батьків – це половина успіху).

Найважливіше з усіх правил це, безсумнівно, третє. Від того, наскільки уважне і коректне буде у дитини оточення, і наскільки доброзичливий і правильний підхід виберуть батьки, залежить усе подальше життя. Навіть якщо діагноз поставлений зовсім не втішний і шансів на відновлення мало, не варто опускати руки та пускати захворювання на самоплив. Індивідуальний підхід, кваліфікована допомога і правильні умови дозволять досягти істотних успіхів.

Викладачам не завжди вдається навіть протягом тривалого часу провести ефективне коригування спотвореної мови, яка вже сформована у дитини. Тому ми закликаємо батьків починати боротися з патологією якомога раніше. Це дуже важливий момент, необхідно прикласти всі зусилля, проявити максимум пильності та уважності, оскільки від правильності та послідовності дій батьків і рідних дитини залежить мовне формування розвитку мови, і, як наслідок, майбутнє малюка.

Немає нічого неможливого, просто необхідно знати та дотримуватися вдома основних правил:

  • речення при спілкуванні з дитиною з такими патологіями повинні бути максимально простими та короткими, слова треба вимовляти чітко, з розстановкою. Гучність вимови повинна змінюватись залежно від особливостей та індивідуальних випадків;
  • важливо привернути увагу малюка до артикуляції дорослого, так йому буде легше сприймати, що говорять. Зближення під час бесіди та додаткова візуалізація допоможуть подолати труднощі;
  • слова повинні вимовлятися чітко й повністю, особливу увагу слід приділити закінченням. Варто враховувати, що освоєння мови та формування навички – це фундамент розвитку.

Діти з діагнозом «приглухуватість» самостійно не прагнуть чітко вимовляти звуки, тому що погано їх сприймають. Тому важливо формувати це прагнення у дитини, пояснювати, що це запорука повноцінного життя та розвитку. Маленькі пацієнти з самого початку повинні вчитися правильно вимовляти слова і проявляти уважність до артикуляції свого співрозмовника.

Враховуючи всі особливості, не слід зациклюватися лише на аудіологічній складовій програми відновлення. В даному питанні велике значення має комплексний підхід до спільного вирішення проблеми. Важливо звертати увагу на анатомічні особливості мовного апарату, на рухливість органів артикуляції, тому що ці порушення тісно взаємопов’язані між собою. Якщо фізичні порушення мовного апарату не пов’язані безпосередньо з патологією органів слуху, його правильне формування і придбання навичок істотно поліпшить мовлення.

Варто також згадати про методики вузькоспрямованого викладання, побутових засобах, які доступні батькам та близьким. Все це відіграє величезну роль у процесі відновлення втрачених можливостей і подальшому розвитку дитини. У формуванні правильної вимови всі засоби гарні. Не потрібно обмежуватися тільки якимись певними правилами, навпаки, разом з ними необхідно постійно шукати інші, більш ефективні й досконалі варіанти.

Своєчасне звернення за кваліфікованою медичною допомогою дозволить додержуватися грамотно продуманої та ефективної програми, а систематичний контроль фахівців дозволить уникнути більшості ризиків і ускладнень. Лікарі в індивідуальному порядку допоможуть вибрати правильний слуховий апарат, призначать грамотну мовленнєву і мовну терапію.

У разі, якщо навіть ультрасучасні слухові апарати не можуть допомогти дитині, є й інші способи навчитися спілкуватися. Для цього використовуються спеціальні методики комунікації. Вибір завжди залишається за батьками, але своєчасна кваліфікована допомога, правильне навчання і постійна підтримка дозволять з усною або жестовою промовою забезпечити дитині успішне майбутнє.

Детальну інформацію можна отримати в колл-центрі нашого ЛОР-центру для дорослих і дітей за номером телефону:

+38097 720 87 11

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *