аудиометрия для ребенка

Дане дослідження проводять для того, щоб виявити у пацієнта проблеми зі слухом. Симптоми, за яких варто задуматися про необхідність лікування, проявляються у вигляді нечіткої чутності, нерозбірливої мови пацієнта, болісних відчуттях в зоні вуха, що з’являються періодично.

Для проведення тональної порогової аудіометрії необхідна наявність повністю звукоізольованого приміщення. Здійснюється тест з використанням аудіометра. Обстежувана людина сидить в навушниках (вони підключені до аудіометра), а фахівець видає звуки, змінюючи не тільки гучність, але й частотність. Почувши звук, хворий повинен натиснути кнопку, після чого встановлюється межа, коли він має можливість чути. Спочатку подаються малочастотні звуки, потім поступово наближаються до гранично високих показників, внаслідок чого реєструється найнижча межа чутності (людина вперше чує) і найвища межа (дискомфорт від гучного звучання). Підсумком проведення тесту стає відображення кривої, яка визначає слухові пороги.

В результаті проведення аудіометрії встановлювати межі сприйняття звуку можна у будь-якої людини після п’яти років.

Використовуючи метод тональної порогової аудіометрії, реально не тільки знайти причини, за якими відбулося зниження чутності, але й визначити низку порушень (мова йде про одно – і двосторонню, а також нейросенсорну приглухуватість). Така діагностика сприяє правильному підбору оптимальної моделі слухового апарату.

Основні поняття аудіометрії

Для повного розуміння того, що показує аудіограма, спочатку необхідно зрозуміти, яке значення має використовувана термінологія, а також зрозуміти сенс аудіометричної методики. Звук, в першу чергу, обґрунтовується інтенсивністю і частотою.

Інтенсивність звуку зумовлена силою його тиску, при цьому вона у всіх людей кардинально відрізняється. Тому фахівці застосовують відносні числа.

Частоту тону оцінюють шляхом виміру коливань звуку. Вона відображається в герцах. Частотний діапазон звуку включає низькі (менш ніж 500 Гц), середні (від 500 до 4000 Гц), високі (вище 4000 Гц) частоти.

Аудіометрія – обстеження на предмет гостроти слухових відчуттів. Даний метод має в достатній мірі суб’єктивний характер, через що необхідний безпосередній контакт з хворим. Лікар, який проводить тестування, підключає аудіометр, що подає сигнал пацієнту, а останній сигналізує про те, що і як чує. В основному сигнал передається шляхом натискання кнопки, іноді – жестом голови, або піднятою рукою. Для маленьких дітей передбачений кошик з іграшками, які вони можуть перекладати.

Аудіометрію можна поділити на тональну порогову, надпорогову і мовну. Найбільш застосовуваним на практиці є перший вид, який визначає мінімальне значення чутності, найменш гучний звук, який чує пацієнт (вимірюється в децибелах на різних частотах від 125 до 8000 Гц, іноді в межах до 20000 Гц). Отримані дані заносяться до спеціального бланка.

Аудіограма є графіком, в якому відображені рівні чутності. На звуки, що відчуваються хворою людиною, впливають темперамент, загальний тонус, параметри обох видів тиску та інше. Впливають і певні навколишні фактори, серед яких атмосферний тиск, часте миготіння перед очима, постійні шуми поруч тощо.

Побудова графіка

З допомогою навушників обчислюється повітряна провідність для кожного вуха, а кістковий вібратор, який прикріплюється за вухом, відображає прохід звуку крізь черепні кістки.

Повітряна провідність відображає безпосередньо сам слух, тоді як кісткова позначає слух поза зовнішнім проходом, стосовно якої також використовується термін «запас равлика».

Кісткова провідність відображає те, як черепні кістки реагують на вібрації звуку, що надходять до внутрішнього вуха. І при наявності різного роду перешкод в зовнішньому слуховому проході, обумовлених відхиленнями, звук надходить до внутрішнього вуха з допомогою проходу через кістки черепа.

Бланк аудіограми

На ньому обидва вуха зображені окремо (праве вухо зліва і навпаки) і маркуються. Періодично їх відображають на одному аркуші, позначаючи відмінності за допомогою кольору (праве – червоним кольором, ліве буде синім), або з використанням різних геометричних фігур (для правого використовується овал або квадрат, для лівого – хрестик). Повітряна провідність зображена суцільною рискою, по кістках черепа – переривчастою.

Рівень чутності відображається в децибелах по вертикальній осі зверху вниз, починаючи зі значення 5 (10) дБ, до 100 (120) дБ. Горизонтальна риса показує частоти зліва направо. Спочатку виступає значення 125 Гц, потім 250, 500, 1000 Гц і далі за списком. При цьому є спосіб вносити різні значення. Точки, які показують рівень чутності, з’єднуються лінією, і на виході маємо графік. Якщо графік високий, то це означає, що слух досить гострий.

Що після аудіограми?

Потрібно сказати, що аудіометрія – це не єдиний відомий метод обстеження на предмет звукової прохідності. Для того, щоб остаточно зупинитися на одному діагнозі, слід провести комплексне дослідження. До нього, крім аудіометрії, включена акустична імпедансометрія, емісія отоакустична, застосування шепоту і звичайної гучності мовлення для визначення слуху, слухові викликані потенціали. Крім цього, можливо паралельно застосовувати й інші способи. Не слід виключати спільну роботу з фахівцями суміжних профілів.

Після постановлення діагнозу відхилення слуху приступають до вибору засобів терапії та реабілітації пацієнтів, які страждають приглухуватістю.

Якщо визначений кондуктивний тип захворювання, то реабілітація виглядає досить перспективно. Фахівець визначає, який тип лікування підходить в кожному конкретному випадку: або шляхом застосування лікарських засобів, або фізіотерапія, або хірургічне втручання. Якщо визначена сенсоневральна приглухуватість, реабілітація буде позитивною тільки у тому випадку, якщо нездужання триває не більше як місяць (тобто, йде мова про гостру форму).

При різкому зниженні слуху, що має характер стабільного погіршення стану, фахівець підбирає (в залежності від показників) методи кохлеарної імплантації або призначення слухового апарату. У таких випадках пацієнту необхідно як мінімум раз на півроку проходити огляд у сурдолога, а також приймати спеціальні медикаменти для того, щоб захворювання не прогресувало.

Детальну інформацію можна отримати в колл-центрі нашого ЛОР-центру для дорослих і дітей за номером телефону:

+38097 720 87 11

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *