Исследование слуха живой речью у ребенка

Для виявлення зниженого слуху використовуються спеціальні методики, але тільки від грамотної побудови самого дослідження залежить точність усіх отриманих результатів. У нашому центрі ви можете розраховувати на проведення дослідження за всіма правилами і вимогами, щоб призначене лікування було максимально ефективним.

Тестування проводиться особливою методикою нашіптування мови. При цьому слова вимовляються на видиху з використанням залишкового повітря. Таке важливе правило необхідно для створення стабільного звуку, інтенсивність якого досягає 35-40 дБ. Дана потужність необхідна для того, щоб результат дослідження був більш точним і достовірним.

Після первинної перевірки виявляється наявність зниженої чутності й далі мета дослідження полягає у визначенні точного порога сприйняття. Наступним етапом є використання мови звичайної гучності для перевірки, але методика виголошення залишається такою ж і використовується залишкове повітря після видиху. Як матеріал для використання підбирається цифровий ряд, який складається з двох чисел, і чергування цифр може бути абсолютно будь-яким.

Перевірка слуху «живою мовою» не використовується до немовлят, маленьких дітей і осіб з розумовими відхиленнями. У цих випадках отримати точні дані практично неможливо, тому що лікар не зможе зареєструвати відгук пацієнта на виголошену промову. У даних ситуаціях використовується сучасне обладнання, яке реєструє електричні сигнали, що надходять до мозку при сприйнятті звукового сигналу.

Правила проведення дослідження

Використання «живої мови» вимагає дотримуватися ряду правил, які мають велике значення для отримання достовірних результатів. Розрізняють декілька основних аспектів такої методики:

  • Розташування лікаря. Внаслідок того, що джерелом звуку є сам доктор, то він розміщує свій рот на одному рівні з вухом пацієнта, щоб звести до мінімуму втрату звукового сигналу під час дослідження.
  • Інтенсивність мовлення. Сила і інтенсивність виголошуваної промови повинна знаходитися на одному рівні під час усього дослідження.
  • Техніка вимови. Як вже згадувалося вище, для даної методики використовується залишкове повітря після видиху, яке дає можливість вимовляти слова чітко.

Саме тестування проводиться в кілька етапів. На початковому етапі віддаленість пацієнта від лікаря становить 6 метрів. При отриманні хороших результатів, дослідження далі не проводиться, тому що у лікаря з’являється достовірна інформація про відмінний слух пацієнта. Якщо ж частина вимовленого матеріалу незрозуміла з такої відстані, то дистанцію поступово скорочують, виявляючи поріг чутності.

Одним з головних умов проведення такого тестування є блокування другого вуха, яке не перевіряється. Зазвичай, приглухуватість може розвиватися тільки в одному органі слуху тому для отримання точних даних з одного боку, потрібно обмежити чутність іншого вуха. Найчастіше для цього використовують мокрий палець, яким просто затикають вухо, яке не бере участі у дослідженні.

Досить частими є ситуації, коли лише один орган слуху має знижений поріг сприйняття, а друге вухо зовсім здорове. У такому разі блокування здорового органу просто необхідне, оскільки тільки таким чином можна одержати достовірні дані про захворювання. В ситуації, коли одне вухо абсолютно здорове, а інше приглухувате, достовірними вважаються дані, отримані з відстані 1 метр.

Залежно від реакції дитини та від інших факторів, існує кілька методик блокування здорового органа слуху:

  • Спосіб Вегенера. В даному випадку здорове вухо закупорюють притисненням козелка вушної раковини.
  • Спосіб Кайзера. Така методика пропонує терти долонею вухо, яке не бере участі в дослідженні.
  • Спосіб Е. М. Харшака. До здорового вуха прикладають аркуш паперу і з його допомогою створюють шарудливі звуки, які будуть перешкоджати сприйняттю звукового сигналу.
  • Тріскачка Баранячі. Для даного способу використовується спеціальний прилад маскування.

Дослідження слуху може проводитися шепотінням і з допомогою заздалегідь записаного матеріалу. Перші два способи використовуються для роботи з живою мовою, а останні два методи більше застосовуються в роботі з різним обладнанням.

Головне завдання такого дослідження полягає в тому, щоб визначити поріг чутності та максимальну відстань, на якому пацієнт може нормально сприймати звукові сигнали.

Мовна аудіометрія

Для повноцінного дослідження параметрів слуху використовується обладнання, яке працює в кілька етапів. На першій стадії перевіряється тональна діагностика, яка допомагає визначити сприйняття чистого звуку, а на другому етапі проводиться мовна аудіометрія. Комплексна перевірка дає загальне уявлення про стан слуху і повну інформацію про усі параметри слухового аналізатора.

Мовна аудіометрія не тільки надає дані про стан слуху, але й допомагає розробити ефективну програму лікування і цілком інформативна щодо функціональності нервової системи людини. Така методика використовується для експертної оцінки рівня слуху та встановлення точного діагнозу, а комплексне дослідження допоможе виявити рівень розбірливості мови в широкому діапазоні звукових умов.

Головним інструментом при проведенні такого дослідження є аудіометр, який підключається до магнітофона і відтворює заздалегідь записану промову. Передача звукового сигналу безпосередньо до органу слуху проводиться за допомогою двох телефонів – кісткового та повітряного. Результати дослідження виражаються у відсотках і позначають кількість слів, які були почуті пацієнтом. Процентне співвідношення обчислюється на основі кількості слів, які були розбірливо почуті та загальної кількості вимовлених слів. Зазвичай, кожен етап перевірки складається з 20 слів, кожне з яких можна виразити 5 відсотками.

Після проведення такого дослідження доктор отримує точні й достовірні дані, які допомагають виявити наступні параметри:

  • рівень сприйняття недиференційованої мови; норма, коли поріг розбірливості знаходиться в межах 7-10 дБ;
  • порогове значення, якому відповідає 50-відсоткове розуміння мови; в нормі, коли воно досягається при 20-30 дБ;
  • поріг, при якому пацієнт повністю розпізнає сказане; тут нормований показник розбірливості становить 30-50 дБ;
  • розуміння мови за умови подання аудіометром максимально інтенсивного сигналу, потужністю 100-110 дБ.

Отримані після дослідження результати заносяться до спеціальної таблиці, графік стане явним показником наявності захворювання. Графік мовної аудіометрії будується на стандартних свідченнях і на отриманих даних у вигляді кривої. Для виявлення відхилення від норми, на графік наноситься крива нормального рівня сприйняття звукового сигналу і крива отриманих результатів. Відхилення від норми буде виражатися в різниці кривих і служить явною ознакою захворювання.

Такий графік допомагає не тільки діагностувати наявність проблеми, але й визначити джерело захворювання. Так, при наявності проблем зі звукосприймаючим апаратом явне відхилення від норми спостерігається при вимірюванні параметрів гучності. Крива приймає форму гачка в момент, коли гучність мови підвищується, але пацієнт не сприймає сигнал розбірливо.

Існує стандартна крива при наявності коркової приглухуватості та дисфункції центральної нервової системи. В даному випадку спостерігається зниження розбірливості мови при посиленні гучності й неможливість правильно сприймати почуте.

Детальну інформацію можна отримати в колл-центрі нашого ЛОР-центру для дорослих і дітей за номером телефону:

+38097 720 87 11

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *