Діагностика методом імпедансометрії отримала широке поширення в європейській медичній практиці завдяки своїй ефективності, простоті і відсутності хворобливих відчуттів. Дослідження проводиться поетапно і включає такі методики як тимпанометрія і рефлексометрія.

Тимпанометрія

Суть методу полягає в оцінюванні рухливості барабанної перетинки в момент зміни тиску повітря в слуховому проході. При цьому фіксуються перепади тиску в середньому вусі та зовнішньому каналі. Реєстрація результатів тесту здійснюється за допомогою тимпанограми, що являє собою графічне зображення. За тимпанограмою роблять висновки про комплексну прохідність (адміттанс) середнього вуха.

Максимальне значення (пік) тимпанограми відповідає найбільшому адміттансу, який у здорової людини досягається при однаковому двосторонньому впливі нормального атмосферного тиску. Якщо ж тиск змінюється, то комплексна провідність графічно зображується у вигляді коливань з однаковою амплітудою.

При відсутності у людини проблем зі слухом графік буде виглядати як буква «Λ», наявність відхилень фіксується тимпанограмою іншого виду. Остаточний висновок про комплексну провідність середнього вуха робиться на підставі розробленої в 1970 році Джеймсом Джергером класифікації. Американський вчений – першопроходець в галузі аудіології, дослідження якого широко потрібні й досі.

Дослідження, які визначають ефективність роботи слухової труби

Євстахієва труба – один з найважливіших елементів слухової системи людини, за допомогою якого забезпечується рівновага атмосферного тиску всередині вуха і ззовні в слуховому каналі. Поєднуючи носоглотку і порожнину середнього вуха, євстахієва (або слухова) труба служить засобом для доступу повітря всередину. Гирло цього органу знаходиться завжди в закритому положенні й відкривається в гортань тільки під час ковтання. Порушення функціонування слухової труби призводить до дисбалансу повітряного тиску, що, в свою чергу, може викликати отит.

Некоректна робота слухової труби виявляється недостатнім закриттям або навпаки – відсутністю здатності відкриватися при ковтанні. Причини цього різні: запалення аденоїдів, набряк слизової, викликаний інфекцією. У ранньому дитячому віці це може бути явище, відоме як спадання стінок слухової труби, що виникає через погіршення її еластичності або дисфункції роботи гортані.

Тест оцінки ВФЄТ (вентиляційного функціонала Євстахієвої труби) заснований на тричі проведеної процедури тимпанометрії:

  • 1-й – контрольний тест – метод проведення ідентичний звичайної тимпанометрії. Дослідження проводиться при нормальному рівні атмосферного тиску.
  • 2-й тест – тиск істотно збільшують, у зв’язку з чим пікове значення тимпанограми помітно вище порівняно з первинним контрольним вимірюванням. В момент процедури пацієнт повинен видихнути, попередньо закривши рот і ніс. На даному етапі використовується досвід Вальсальва.
  • 3-й тест – тиск знижують, водночас пацієнт закриває ніс і ковтає. У цьому випадку ґрунтуються на досвіді Тойнбі.

Рефлексометрія

Аудіометрична відповідь внутрішньовушних м’язів на звукову стимуляцію належить до безумовних рефлексів. На практиці це проявляється стисненням м’язу стремінця або у випадку зайвого шуму збільшенням пружності барабанної перетинки. Відповідна реакція органів слуху виконує захисну функцію вуха при високому звуковому навантаженні. Причому захист здійснюється не одного, а одночасно двох органів слуху.

Стременний м’яз, розташований в порожнині за барабанною перетинкою, кріпиться до самого мініатюрного ЛОР-органу – стремінця, таку назву має слухова кісточка.

Не зважаючи на незначність розмірів, стремінце виконує одну з ключових ролей у формуванні захисту від гучного звуку. Якщо при незначному звуковому навантаженні слухова кісточка, здійснюючи зворотно-поступальні рухи короткою дугою, забезпечує здатність добре чути, то при потужності акустичного сигналу близько 70 дБ вона під дією рефлекторного стиснення стременного м’яза починає рухатися довгою дугою. При цьому відбувається зниження розмаху коливань, внаслідок чого виникає захисний ефект органів слуху.

Акустична рефлексометрія – реєстрація змін, що відбуваються у звукопровідній системі під дією аудіометричної відповіді (скорочення) стременного м’яза. Нижній поріг звучання – це сила акустичного сигналу, коли виникає природна реакція м’язу. Діапазон нормального порога знаходиться в межах 65-90 дБ.

Діагностику можна здійснити кількома варіантами подачі стимулюючого імпульсу:

  • Іпсилатерально – коли величину акустичного рефлексу фіксують в тому ж вусі, на яке посилається імпульс. Аудіометрична відповідь такого виду називається іпсилатеральною. При цьому рефлекторне скорочення м’язів відбувається як в одному, так і в другому вусі.
  • Контралатерально – коли імпульс спрямовується в одне вухо, а вимірювання проводиться у протилежному. Тут відбувається так званий контралатеральний рефлекс.

Дослідження проводять за допомогою спеціального пристрою, який генерує звукові імпульси (тони) частотою 500-4000 Гц, а також широкосмуговий шум. Збільшення звукового навантаження проводиться приладом автоматично, починаючи з мінімального значення до моменту, коли виникає безумовний рефлекс. Після цього апарат визначає величину коливань.

Значущість аудіорефлексометрії

Переоцінити важливість методики аудіорефлексометрії неможливо. Дослідження дозволяє отримати достовірні дані, які допомагають виявити багато слухових проблем. Серед таких дисбаланс у функціонуванні лицьових і слухових нервів, такі види приглухуватості як кондуктивна і сенсоневральна (вона ж перцептивна, нейросенсорна), некоректна робота стовбура головного мозку.

  • рівень нейросенсорної приглухуватості визначають на підставі акустичного рефлексу, що виникає при зміні інтенсивності звуку. При цьому акустичні сигнали різних діапазонів сприйняття свідчать про наступне:
  • з частотою до 50 дБ – про нормальне значення акустичного рефлексу;
  • 51-80 дБ – про пропорційне завищення акустичного рефлексу;
  • 81 дБ і більше – рефлекс не фіксується.
  • Якщо наявний кондуктивний або змішаний тип приглухуватості, то аудіометрична відповідь не реєструється приладом, що дозволяє виявити факт відсутності сенсоневральної втрати слуху.
  • У випадку, коли акустичний рефлекс фіксується на одному з боків, то це може свідчити про проблеми щодо лицьового нерва.
  • Факт відсутності будь-якої реакції на будь-яку звукову стимуляцію говорить про те, що відбувається дисфункція слухового нерва.

Детальну інформацію можна отримати в колл-центрі нашого ЛОР-центру для дорослих і дітей за номером телефону:

+38097 720 87 11

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *