Ви або ваш малюк стали гірше чути? У вас виникло бажання позбутися приглухуватості? Досвідчені фахівці, що працюють в нашому центрі, будуть раді вам допомогти!

Дуже часто діти глухнуть тільки тому, що батьки вчасно не показали їх лікарю. Багато вушних хвороб, якщо їх не лікувати, можуть призвести до незворотної приглухуватості.

А між тим, розвиток сучасної медицини досяг того рівня, коли, використовуючи ефективні методики, можна діагностувати та лікувати будь-які хвороби вуха ще на початковій стадії, поки вони не дали серйозних ускладнень.

При цьому, обстеження включає до себе цілий комплекс абсолютно безпечних і безболісних засобів, які можна застосовувати як для дорослих, так і для новонароджених малюків.

Процес діагностування починається з консультування та первинного огляду у фахівця за допомогою відеоотоскопа. Види методик, які застосовуються для діагностики, залежать від віку досліджуваного і від його індивідуальних скарг і проблем.

Для перевірки новонароджених малюків застосовуються:

  • імпедансометрія, що містить два окремих способи — тимпанометрію і перевірку рефлексу на сприйняття звуку;
  • реєстрація затриманої викликаної отоакустичної емісії на частотах спотворення ЗВОАЕ і ПОІАЕ;
  • вимірювання фіксованих коротколатентних слухових потенціалів;
  • фіксування стандартних відповідей головного мозку на так званий модульований тон.

Методи тестування, що використовуються для перевірки слуху, бувають як об’єктивними, так і суб’єктивними. До другої категорії належить діагностування, що визначає гостроту слуху. Більшість таких способів мають у своїй основі фіксування реакції пацієнта на штучні звукові подразники.

Як проходить процес огляду і перевірки:

  • спочатку доктор каже різні слова звичайним голосом, а потім тихо шепоче їх — і порівнює результати;
  • перевірка за допомогою камертона;
  • проводиться аудіометричне дослідження.

За допомогою розмовної мови і тихого шепоту здатність чути звуки перевіряється на першому етапі обстеження. Лікар фіксує, на якій відстані пацієнт розрізняє крик, неголосну розмовну мову і слова, сказані пошепки. Якщо він чує добре, то повинен почути шепіт на відстані приблизно шести метрів, а слова, сказані звичайному голосом, йому повинні бути зрозумілі на двадцятиметровій відстані.

Дослідження показали, що коли у людини порушується здатність чути, вона насамперед перестає вловлювати низькочастотні звуки. Якщо ж має місце нейросенсорна приглухуватість, то відбувається порушення сприйняття акустичних сигналів і на верхніх частотах.

Тестування за допомогою камертона — другий етап обстеження. За допомогою цієї методики можна протестувати кожне вухо окремо з метою визначення ступеня сприйняття звукових сигналів на різних частотах, а також виявлення можливих порушень в звукосприймальному і звукопровідному апараті. Камертони дозволяють перевірити як кісткову, так і повітряну звукопровідність. При оцінюванні результатів враховується часовий інтервал, який знадобився людині для сприйняття звукових сигналів, що передавалися кісткою, а потім повітрям. Після проведення мовного і камертонального тестування, лікар заносить отримані дані до документа, в кінці якого потім будуть записані остаточні висновки щодо стану органа слуху пацієнта, і позначений ступінь приглухуватості.

Аудіометрія — що це

Є такий спеціальний прилад – аудіометр, за допомогою якого лікар тестує дорослих і дітей з метою визначення порога чутності та ступеня порушення функцій органа слуху. Існують три види аудіометричних тестів: тональна методика, а також шумова і мовленнєва.

Тональна аудіометрія, в свою чергу, теж поділяється на два різновиди — порогову і надпорогову.

В процесі виконання тональної порогової аудіометрії, по черзі перевіряється кісткова і повітряна провідність спочатку одного, а потім іншого вуха. Це тестування проводять за допомогою спеціальних приладів, за принципом роботи схожих на телефони. Спершу сигнали надходять через слуховий прохід, а потім через кістки.

Для повітряного методу тестування вибирається частотний діапазон 125-8000 Гц. При дослідженні кісткового порогу звукової провідності використовуються частоти 250-6000 Гц. Результат обстеження фіксується в спеціальному документі. Аудіограма являє собою графічне зображення, за яким можна визначити ступінь, в якій пацієнт вловлює звукові сигнали різної частоти. Якщо він чує обома вухами однаково, то в процесі проведення такої діагностики складнощів не виникає.

Тобто, тональна аудіометрія дає можливість діагностувати наявність недуги лише в загальних рисах, без уточнення деталей. Щоб більш детально вивчити відхилення в сприйнятті звуків, потрібно збільшити частотний інтервал до 20000 Гц.

Надпорогова тональна аудіометрія теж є одним із суб’єктивних способів. Її застосовують в основному для виявлення уражень в області периферійної частини органа слуху. Приводом для проведення цього тесту є патологічне явище, що полягає в пришвидшенні наростання звуку. Тобто, коли у людини виникає приглухуватість, це може супроводжуватися таким феноменом як значна сприйнятливість до гучних звуків.

Мовленнєва діагностична методика

Мовна аудіометрія також належить до числа суб’єктивних тестів. Її основною особливістю є те, що в процесі тестування використовується мова. Метод призначається для визначення так званої соцпридатності слуху людини. Щоб виявити наявний поріг сприйняття чужої мови, вибирається насиченість тону до 1000 Гц. Ступінь і форма глухоти можуть бути різними, тому і графіки, що визначають розбірливість мови, відрізняються один від одного.

Шумова діагностична методика

Мета дослідження полягає у виявленні ступеня особистого шуму, при якому у пацієнта знижується здатність до сприйняття основних звуків (мовлення співрозмовника та ін). У ході експерименту у вухо передається експериментальний тон, порівнянний з цим шумом. Отриманий результат є графічною картинкою, на якій зображуються хвилясті лінії.

Слід враховувати, що у багатьох випадках суб’єктивні методи є недостатніми для точної діагностики. Наприклад, щоб оцінити звукосприймальну функцію в разі порушення центральної частини слухового аналізатора, доводиться застосовувати об’єктивні методики. Що стосується перевірки здатності чути у дітей, то для цього використовуються такі методи як електрокохлеографія і реєстрування отоакустичної емісії. Але застосовують їх тільки в медичних установах, де є спеціальне діагностичне обладнання.

Детальну інформацію можна отримати в колл-центрі нашого ЛОР-центру для дорослих і дітей за номером телефону:

+38097 720 87 11

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *