Слух и речь людей

Багато років вчені висували гіпотези, сперечалися і все-таки не могли прийти до єдиної думки щодо того, які зони мозку відповідають за сприйняття і відтворення мови. Дослідники з Німеччини, Голландії та Шотландії вирішили об’єднати зусилля і провести глобальні дослідження, щоб, нарешті, покласти край суперечкам.

Відкриття, яке їм вдалося зробити, перекреслило думку більшості сучасних фахівців: виявилося, що за обидві вищезазначені дії відповідає одна зона, а не кілька, як передбачалося раніше.

Варто зауважити, що рухові мозкові зони, що контролюють рухи м’язів обличчя, в цьому процесі участі не беруть.

Більша частина експериментів, що коли-небудь проводилися з метою вивчення цього питання, була спрямована на вивчення механізму мовного сприйняття. Пояснюється це тим, що під час розмови голова випробуваного неминуче буде рухатися, тоді як для простого сприйняття мови людині не потрібно робити ніяких рухів, тому проведенню досліджень ніщо не зможе перешкодити. Голандці запропонували свій метод вирішення проблеми: вони використовували функціональну магнітно-резонансну томографію (ФМРТ).

Спочатку планувалося приділити достатній час вивченню алгоритмів, що допомагають мозку в побудові речень. Крім того, було необхідно з’ясувати, за якою схемою формуються цілі речення. Передбачалося звернути пильну увагу на зміст речень та їх граматичну конструкцію.

З цією метою фіксувалася активність мозку учасників експерименту, що слухають мову або вимовляють речення. Коли людина розмовляла, то важливою умовою було, щоб вона промовляла саме ті речення, яких очікували від неї дослідники. При цьому підказки виключалися. Тому вчені скористалися малюнками із зображеними на них попарно людьми. Колір людської фігури — зелений або червоний — вказував на пріоритет при побудові фрази. Таким чином випробовувані могли побудувати і вимовити потрібну фахівцям фразу. Наприклад, вони могли сказати: «юнак розмовляє з дівчиною», або, навпаки, «дівчина розмовляє з юнаком».

Проаналізувавши підсумки, вчені дійшли остаточного висновку. Згідно з цим висновком, при виконанні функцій, що допомагають відтворювати мову – знаходження сенсу, пошуку слів, складання речень – працювала одна і та ж зона мозку.

Попутно з’ясувалася ще одна обставина. Мозкові зони, що відповідають за формування і сприйняття, фактично геть перекриваються на ділянках, де розташовані слухова кора і нижня частина лобного відділу. Раніше існувало припущення, згідно з яким людина, щоб сприйняти почуте слово, повинна промовити його мовчки. Однак у учасників дослідження, що слухали слова, не було виявлено при цьому ні найменшої активації рухових відділів кори мозку.

Спочатку автори дослідження планували знайти відповідь на питання — суто теоретичне, але від цього не менш важливе — щодо існування зв’язку алгоритмів сприйняття і відтворення мови. Отримані дані, поза сумнівами, допоможуть у створенні методики лікування людей, що мають проблеми з вимовою.

Детальну інформацію можна отримати в колл-центрі нашого ЛОР-центру для дорослих і дітей за номером телефону:

+38097 720 87 11

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *