Для того, щоб ефективно фіксувати слухові дефекти, винайдений такий доступний метод, як тональна порогова аудіометрія. Її головною метою є виявлення слухових порогів. Дані, які можна отримати в результаті застосування аудіометра — спеціального цифрового пристрою — у графічному вигляді виводяться на папір і можуть бути розшифровані лікарем відразу ж після закінчення процедури.

Дорослі люди та діти, які мають потребу в діагностуванні та лікуванні слухової системи, звертаються до клінік, де є аудіометри найвищого європейського стандарту. Педіатричні діагностичні пристрої нового покоління дозволяють виявити проблеми зі слухом навіть у найменших пацієнтів. Фахівці, які володіють психологічними методиками, отримують чітку аудіограму, тоді як дитина вважає, що з нею просто грають.

Порогова тональна аудіометрія допомагає визначати чутливість слухової системи до звуків різної частоти. Мінімальну інтенсивність звуку виявляють у спеціальній звуконепроникній камері, де є можливість викликати слухові відчуття в діапазоні від 125 Гц до 8 тисяч Гц.

Стимуляторами є або чисті тони, або вузькосмугові шумові ефекти. Нарощування потужності вищезазначених сигналів проводиться кроком від 0-5 до 120 децибелів нормального порогу чутності.

Надпорогова аудіометрія потрібна для того, щоб забезпечити більш якісну і точну перевірку аналізатора. Без цього не обійтися, якщо необхідні грамотні підбір та налаштування слухового пристрою.

При проведенні порогової аудіометрії використовуються спеціальні аудіометри, що мають різну кількість функцій і відрізняються технікою управління. У них передбачені різні набори частот. Як правило, ці показники дорівнюють 125, 250, 500, 750, 1-1,5 тисячам, 2-4 тисяч, 6 тисяч і 8 тисячам Гц. Однак існують моделі з набагато більшими показниками, мають в потенціалі 10, 12, 16, 18 і 20 тисяч Гц.

Крім того, іноді застосовуються прилади, які в змозі перемикати напругу зовсім невеликим кроком в один або два децибели. Всі моделі споріднює один фактор: вони обмежують вихідну потужність на трьох частотах – 125, 250 і 8000 Гц. Всі пристрої такого типу мають мікрофон, два телефони — з вивідною або внутрішньовушною трубкою, спеціальну клавішу, кістковий вібратор, а також порт для SD-карт або програвача CD-дисками.

Звичайно для тестування виділяється спеціальне приміщення, куди не проникають звуки із зовнішнього світу, однак якщо дотриматися цієї умови неможливо, необхідно зважити на те, що при аналізуванні отриманих даних можуть бути деякі похибки. Річ у тому, що шумові перешкоди впливають на підсумкові дані процедури і, як наслідок, підвищуються пороги чутності. У таких випадках, для досягнення більш чітких показань, застосовують амбушюри або користуються внутрішньовушними трубками. Вони роблять діагностичний захід більш ефективним, тому що:

  • істотно зменшують сторонні шуми;
  • створюють для пацієнта умови, наближені до комфортних;
  • зводять до мінімуму необхідність застосування маскувальних перешкод, збільшуючи міжвушне ослаблення до 70-100 децибелів;
  • підвищують кількість повторень діагностичних даних;
  • виключають ймовірність серйозних проблем щодо зовнішнього слухового проходу, що важливо при тестуванні новонароджених дітей.

Повітряне звукопроведення

Пороги чутності покращують визначення мінімальної потужності, на яку може реагувати пацієнт, на 50%. Спочатку обстежують безпроблемну ділянку. Однак у тих випадках, коли людина не в змозі самостійно вказати, яким вухом чує краще, фахівець починає проводити дослідження з правого боку.

Метод заснований на чистому тоні (приблизно 1000 Гц). Він передує кожному наступному обстеженню і починається з потужності, яку під силу визначити пацієнту. Інтенсивність зменшують кроком в 10 децибелів аж до настання того етапу, коли пацієнт оголошує про те, що чує звук. Для точного визначення порогу чутності діагностика повинна бути виконана багаторазово. Результати всіх цих заходів скрупульозно заносяться до аудіограми.

Аудіограмою називається графічне зображення, дивлячись на яке фахівець бачить, як добре людина чує чисті тони. Подавання звуку повинне здійснюватися в певній послідовності. Частоти приладу вказані в цифрах по горизонталі, а інтенсивність сигналу відображена по вертикалі.

Кісткове звуковідтворення

Завдяки цій процедурі можна легко визначити ступінь чутливості равлика і виключити або допустити ймовірність появи кістково-повітряного проміжку на всіх частотах. В процесі використовують вібратор, надійно закріплений прямо на сосцеподібному відростку. Етапи проведення не відрізняються від етапів вищезазначеної методики, де відбувається застосування різних частот.

Пороги слуху на костнопроведені звуки виявляють, починаючи з надпорогових потужностей. Надалі гучність сигналу зменшують до конкретно взятої точки та дублюють етапи, що застосовуються під час повітряного звукопроведення. Якщо відсутні ускладнення, показники ідентичні або розрізняються в діапазоні п’яти-десяти децибелів.

Аудіометрична діагностика при відсутності проблем зі слуховою системою

При наявності ускладнень в середньому вусі транслювання повідомлень стає некоректною на ділянці, що проходить від зовнішнього до внутрішнього вуха, і, таким чином, поріг слуху при повітряному звукопроведенні зростає. При кістковому звукопроведенні сигнали приймаються на звичайних рівнях з огляду на те, що слухові нервові закінчення з рецепторами равлика дієздатні.

Різниця між цими двома показниками відображена на графіку, як кістково-повітряний проміжок. Кондуктивна глухота характеризується зростанням показників повітряного звукопроведення на низьких параметрах. Наприклад, середній отит погіршує слух на слабких частотах у межах 20-40 децибелів.

Огляд пацієнтів з кондуктивною глухотою

Як під час кісткової, так і при повітряній звукопровідностях при змішаній приглухуватості пороги чутності збільшуються, однак слід враховувати, що показники ступеня звукосприйняття, набуті в першому випадку, ніколи не будуть перевищувати ті ж параметри при обстеженні у другому випадку. Більш того, іноді здатність приймання кісткового проведення може взагалі бути відсутньою. Таке трапляється, наприклад, коли наявне значне збільшення меж сприйняття звуків при повітряному звукопроведенні або якщо присутні патології черепних кісток. Ця обставина обумовлюється відмінностями найбільших вихідних інтенсивностей вібратора і трубки.

Помилковий графік

Визначити, правильно складений графік чи ні – досить просто. Якщо рівні слуху на гучності в 45 дБ за повітряною звукопровідністю не супроводжуються аналогічними параметрами, де присутні показники кісткової звукопровідності, то такий графік свідомо вважається некоректним.

При ефективному маскуванні переслуховування не потрібно. Воно допоможе виявленню оптимального шумового рівня, потрібного для того, щоб придушити недиагностовану або безпроблемну ділянку.

Якщо завуальовані перешкоди, які надходять до органу слуху, що нормально функціонує, не відрізняються особливою силою, що здатна вплинути на результати переслуховування, то слушно використовувати в цьому разі незначні перешкоди. Тоді пацієнт зможе вловити у вусі, яке не піддається дослідженню, тон, що ховається одночасно з шумом. При збільшеній гучності перешкод ймовірність отримання невірних показників знизиться в органі слуху, який не обстежується, і дозволить визначити точні параметри звукосприйняття на ділянках, де є проблеми.

Понадмаскування використовується тоді, коли при кожному подальшому збільшенні потужності на 10 дБ поріг підвищується на десять і більше пунктів. Понадмаскування, зазвичай, застосовують при повітряному звукопроведенні.

Детальну інформацію можна отримати в колл-центрі нашого ЛОР-центру для дорослих і дітей за номером телефону:

+38097 720 87 11

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *