диагностика ЛОР-болезней с помощью МРТ

При обстеженні всього головного мозку в протокол включається МРТ придаткових пазух носа. Цей вид томографії може виконуватися самостійно. В силу того, що різні захворювання придаткових носових пазух за допомогою рентгену, комп’ютерної томографії або ЛОР-обстеження діагностують досить легко, цей вид МРТ призначають рідко. Але для виявлення малопомітних відхилень в носоглотці МРТ придаткових пазух носа незамінне, тому що навіть рентгенівські знімки будуть неінформативними.

Крім гайморових порожнин, у людини є ще три види придаткових пазух:

  • лобова носова пазуха;
  • клиноподібна носова пазуха;
  • ґратчастий лабіринт як парне утворення.

Перші два типи є достатньо прості та знаходяться на поверхні лиця. В силу цього, такі поширені захворювання, як гайморит і фронтит, легко виявити за допомогою рентгенографії. А ось клиноподібна кістка і ґратчастий лабіринт знаходяться у важкодоступних для рентгенівського випромінювання місцях і за своєю внутрішньою будовою значно складніші. В силу цього тільки комп’ютерна томографія і МРТ здатні розгорнути перед лікарем повну картину стану здоров’я пацієнта.

Що краще: КТ або МРТ?

Придаткові пазухи являють собою повітроносні порожнини в кістках черепа. Ці пазухи забезпечені маленькими отворами у кістковій тканині для сполучення між собою. Саме через них виробляється секрет слизової оболонки носа.

Захворювання навколоносових порожнин можуть бути абсолютно різними і не схожими один на одного:

  • гайморит або фронтит, як запальні процеси;
  • процеси, що викликають запалення слизової оболонки;
  • великі нарости у вигляді поліпів, які перекривають відтік і перешкоджають подальшому очищенню носоглотки;
  • кісткова травма.

У найбільш складних випадках без детальної картини захворювання допомогою МРТ не обійтися.

Носоглотка являє собою верхню частину глотки у вигляді порожнини позаду носа. Стінка глотки являє собою м’яз, а на поверхні цієї тканини знаходяться аденоїди та мигдалини, що виконують захисну функцію. Якщо поверхневу частину носоглотки можна візуально обстежити за допомогою ЛОР-інструментів, то частину носоглотки, що розташована глибоко, у всіх деталях може показати тільки магнітно-резонансна томографія. Рентгенографія тут буде безсила.

Магнітно-резонансна томографія дає можливість у всіх подробицях вивчити м’які тканини всієї носоглотки. Тому МРТ незамінна для виявлення раку та доброякісних пухлин навколоносових пазух. Крім цього, з’являється можливість оцінити ці новоутворення, дізнатися силу кровотоку і загальний стан судин. І якщо КТ покаже, наприклад, потемніння гайморових пазух, то МРТ розкриє вигляд і першопричину цього захворювання. Плюсом КТ може служити те, що за її допомогою можна детально виявити різні запалення і дефекти кісткової тканини.

МРТ придаткових пазух носа дає можливість побачити малопомітні подробиці й погіршення в будові м’яких тканин, що допомагає в подальшому детальному дослідженні. КТ розумніше буде використовувати для виявлення патологій і оцінюванні стану твердих кісткових тканин. Таким чином, для отримання докладної картини при обстеженні всієї носоглотки, рекомендовано вдаватися до використання тільки МРТ.

Які захворювання допоможе виявити МРТ приносових пазух?

  • Риніт алергічного і не алергічного типу;
  • хронічні захворювання: гайморит, этмоїдит, фронтит, сфеноїдит і пансинусит;
  • наявність гіпертрофії аденоїдів і ступінь збільшення носоглоткової мигдалини;
  • онкологію та інші пухлини слизової оболонки пазух і носоглотки;
  • заглотковий абцесс;
  • поліпи і кісти слизової та носоглотки, у тому числі кіста Торнвальда.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *