Заболевания детей

Деякі захворювання, що зустрічаються у дітей, можуть порушити звукосприйняття. Ми коротко розповімо про кілька найбільш поширених з них. Цей невеликий огляд ні в якому разі не слід вважати повним. Для отримання більш докладної інформації можна звернутися до фахівця.

Атрезія та мікротія

Аномалія розвитку вушної раковини зветься микротією. Мікротія нерідко супроводжує атрезію, захворювання, при якому зовнішній слуховий прохід відсутній. Обидва захворювання часто провокують кондуктивну втрату слуху і в переважній більшості випадків є окремими станами. Однак у деяких випадках вони входять до складу синдромів — приміром, синдромів Гольденхара і Тричера Коллінза. Згідно з даними, почерпнутими зі спеціальної літератури, атрезія зустрічається у одного з 10-20 тисяч дітей. При цьому хлопчики страждають вдвічі частіше за дівчаток. Двостороння атрезія — велика рідкість, зазвичай лікарі діагностують односторонню атрезію. Але становище змінюється, якщо захворювання входить до складу синдрому: тоді в половині випадків воно вражає обидва органи слуху.

Вроджена глухота

При вродженій глухоті новонародженому відразу ставлять діагноз «приглухуватість». Майже 50% дітей з вродженою глухотою страждають з вини батьків, які передали їм цей порок генетично. Інша половина випадків діагностується в результаті того, що дитина ще на етапі внутрішньоутробного розвитку була інфікована. На перших місяцях вагітності вкрай небезпечно стикатися з краснухою або цитомегаловірусною інфекцією, які загрожують плоду вродженою глухотою. Інші інфекції дитина може отримати від матері під час пологів. Ліки, що вживалися майбутньою матір’ю в період вагітності, негативно позначаються на слуху плода. Особливо обережними потрібно бути з деякими видами антибіотиків.

Хронічний середній отит

Рідко коли можна зустріти дитину, яка досягла трирічного віку і жодного разу не перехворіла на отит. У половини дітей отит приймає хронічні форми й проявляється неодноразово. Інфекція, що протікає в середньому вусі, й зветься також хронічним середнім отитом, може відрізнятися формами тяжкості. Спеціалісти зустрічаються з гострим, ексудативним і хронічним видом захворювання. Середній гострий отит може бути рецидивуючим, те ж саме стосується ексудативного та хронічного гнійного отиту. В подібних випадках значно підвищуються шанси на розвиток нейросенсорної та кондуктивної втрати звукосприйняття. Не можна скидати з рахунків той факт, що під час кондуктивної втрати мова дитини перестає розвиватися, що тягне за собою порушення соціальної адаптації.

Заяча губа з піднебінною ущелиною

Захворювання пов’язане з неправильним внутрішньоутробним розвитком. Верхня частина ротової порожнини або область губи, не зрощені до кінця, називаються ротолицевою ущелиною. У пацієнта може спостерігатися такий дефект різного розміру: бувають ледве помітні канавки по краю губи, але зустрічаються також щілини, що досягають носа або йдуть в ясна. Існують піднебінні ущелини різних ступенів вираженості. Найлегший варіант, коли м’яке піднебіння, що знаходиться позаду гортані, має дефект. У важких випадках доводиться мати справу з повноцінною ущелиною, що проходить аж до твердого піднебіння. Іноді діти народжуються з одним з дефектів, іноді обидва дефекти поєднуються в однієї дитини. При своєчасному хірургічному втручанні — якщо зробити операцію у проміжок між роком і півтора роками — ситуацію можна виправити. Проблема полягає в тому, що дефективна піднебінна ущелина призводить найчастіше до неприємностей з євстахієвої трубою. Рідина, що збирається в зоні середнього вуха, викликає у дитини проблеми зі слухом.

Менінгіт

При цьому захворюванні організм дитини потрапляє під вплив інфекції. Віруси або бактерії змушують запалюватися і набрякати оболонки, що вистилають головний мозок. Менінгіт викликає нестерпний головний біль, лихоманку і сплутаний стан свідомості. Відзначаються напружені м’язи шиї, дитину постійно нудить, розвивається фотофобія. Останній термін означає острах яскравого світла. Крім того, дитина з великим роздратуванням реагує на гучні звуки. Серед ускладнень, які викликає менінгіт, на першому місці знаходиться порушення слуху аж до повної глухоти. Менінгіт найчастіше провокують віруси або бактерії, в окремих випадках — інші мікроорганізми. Іноді менінгіт може бути наслідком вживання деяких лікарських препаратів.

Синдром Дауна

Зайва 21 хромосома викликає синдром Дауна. Це хромосомне захворювання наділяє людину дисморфичними рисами: епікантусом, макроглосією та поперечною долонною борозною. G-трисомія, як ще називають синдром Дауна, небезпечна тим, що у людей, які страждають на неї, підвищуються шанси отримати дефекти серця. Крім цього, часто пацієнти з таким синдромом стикаються з втратою звукосприйняття. Регулярні хронічні інфекції змушують слух страждати. Найчастіша причина його втрати — ексудативний середній отит. Порушена нервова передача і недорозвинення слухової системи теж сприяють втраті слуху. Найчастіше пацієнти страждають від кондуктивної втрати слуху, проте можливі й інші варіанти: відомі випадки, коли дитина з цим синдромом мала нейросенсорну або змішану втрату звукосприйняття. Необхідно зауважити, що ступінь втрати слуху у кожної дитини відрізняється. Тим не менше, навіть при слабо вираженій приглухуватості помітний серйозний негативний вплив на навички сприймання мовлення і навчання мови. Порушення слуху не дадуть дитині можливість побудувати соціальні зв’язки.

Отит зовнішнього вуха

При зовнішньому отиті запалюється середнє вухо або слуховий прохід. Нерідкі випадки, коли має місце запалення середнього вуха і слухового проходу. Виникненню захворювання сприяє активна інфекція грибкового або бактеріального характеру. Іноді розвивається внаслідок шкірних захворювань, алергії або травми. Через те, що часто причина бактеріальної інфекції криється в надмірному впливі води, захворювання іменують «вухом плавця». Симптоми такі: набряк тканин слухового каналу, простежується хворобливе або дуже неприємне відчуття при дотику в зоні слухового каналу.

Пошкодження

Коли пошкоджуються слухові механізми внаслідок надмірно гучних звуків, говорять про акустичну травму. Граната, що вибухнула поблизу, неприродно гучна музика або гул виробничого обладнання, які людина має слухати протягом тривалого часу, призводять до пошкодження вуха. Як правило, проявляється акустична травма частковою втратою слуху — людина втрачає здатність чути на високих частотах. Крім цього, хворі відзначають у себе дзвін у вухах. Через якийсь час становище може погіршитися: втрата слуху стане більш вираженою.

Ототоксичні лікарські препарати

Такі засоби часто призначають дітям, намагаючись вилікувати захворювання. Негативна реакція дитячого організму на ототоксичні препарати проявляється запамороченнями та дзвоном у вухах. Втрата слуху настає дуже швидко, але в деяких ситуаціях слух нормалізується відразу після відмови від ототоксичних ліків. Слід з обережністю застосовувати деякі препарати, тому що вони можуть викликати незворотні процеси в слуховій системі. До числа популярних ліків, які сприяють порушенню слуху, входять аспірин, який вживається в гігантських дозах, деякі види антибіотиків, протиракові засоби та нестероїдні препарати.

Раптова втрата слуху

Швидкоплинна втрата слуху, яка виникає блискавично, рідше — за невеликий проміжок часу, що не перевищує трьох днів, – називається раптовою нейросенсорною втратою слуху. При цьому захворюванні слух дитини зменшується приблизно на 30 децибелів мінімум на трьох частотах, що перебувають поруч. Уражаються як хлопчики, так і дівчатка. Процес починається з раптового погіршення слуху, причому зачіпається зазвичай один з органів слуху. Пацієнти відчувають, що вухо наповнює рідина, з інших симптомів можна виділити запаморочення і частий дзвін у вухах. Якщо дитина озвучує ці симптоми, необхідно негайно відвести її до лікаря. Причиною раптової втрати слуху може послужити один з безлічі чинників, і виявити який найчастіше не представляється можливим. В більшості випадків відбувається повне самостійне одужання пацієнтів. Однак іноді слух не повертається, що змушує застосовувати такі засоби лікування, як, наприклад, застосування препаратів зі стероїдами.

Синдром Тричера Коллінза

Захворювання передається дітям у спадок від батьків. При синдромі Коллінза піддаються деформуванню лицьовий і мозковий відділи черепа. У пацієнтів спостерігається хронічна дихальна недостатність. Щелепно-лицьовий дизостоз — така друга назва хвороби — нерідко супроводжується втратою слуху кондуктивного характеру. Ці симптоми проявляються внаслідок серйозних порушень розвитку середнього вуха. Зазвичай фахівці діагностують недолік середнього вуха. Набагато рідше можна зустріти дитину з вадами розвитку внутрішнього вуха і нейросенсорною глухотою. Слух слабшає з обох боків. При даному синдромі відбувається зниження звукосприйняття на 70 децибелів. Захворювання вважається рідкісним: зустрічається не більше одного хворого на 10 тисяч.

Детальну інформацію можна отримати в колл-центрі нашого ЛОР-центру для дорослих і дітей за номером телефону:

+38097 720 87 11

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *