Слухова система — це складна конструкція, що аналізує звуки і має в собі два апарати — звукопровідний і звукосприймальний. Звукопровідний апарат представлений зовнішнім і середнім вухом, мембранозними утвореннями, лабиринтними вікнами та рідинними середовищами внутрішнього вуха. До звукосприймального апарату відносяться нейронні утворення мозкового стовбура, центри слуху, слуховий нерв і волоскові клітини.
Графік, на якому представлений стан слуху пацієнта, називається аудіограмою (audiogramma). Щоб визначити втрату слуху для кожного вуха, на вісь абсцис відкладають частоти в діапазоні 125-8000 Гц, звані висотою звуку.
В свою чергу частота виражається в Герцах або в періодах в секунду. Висоту звуків заведено виражати частотою. Приміром, глухе гуркотіння трактора видає звуки частотою 250 Гц, а дзвінок телефону може набрати всі 8000 Гц.
Децибелами позначається гучність. Відповідно, чим голосніше звук, тим більше децибелів. Однак якщо показник кількості децибелів наближається до нуля, це зовсім не означає, що звуки відсутні повністю: просто вони м’які. При звичайній розмові гучність голосу наближається до 65 дБ, тоді як якщо поблизу злітає реактивний літак, гучність стрімко збільшується і становить вже 120 дБ.
Вертикальна вісь аудіограми показує пороги чутності на певних частотах, зазначених у децибелах. Коли аудіограма в нормі, то присутній збіг порогів повітряного та кісткового звукопроведення. Оптимальний поріг відповідає 5-10 дБ.
У процесі діагностичного заходу аудіолог повинен одночасно увімкнути звуки однієї частоти. М’які тони, які можуть бути сприйняті людиною на будь-якій частоті, відзначаються на графіку у тому місці, де перетинаються інтенсивність і частота. Крива, отримана згодом, називається «слуховий поріг».
Нормальна аудіограма здатна наочно продемонструвати, чи відрізняється слух пацієнта від нормального і які масштаби відхилень. Крім того, аудіограма допомагає виявити місце, де розташований осередок проблеми. Фахівці поділяють приглухуватість на типи і ступені. До чотирьох основних типів належать: невральна, змішана, нейросенсорна і кондуктивна приглухуватість.
Сурдолог або аудіолог проведуть діагностику слуху, визначать наявність приглухуватості і, керуючись ступенем тяжкості захворювання, приймуть відповідне рішення.
В результаті проведення аудіометрії виходить аудіограма, іншими словами, графік, де відображені результати дослідження, і за яким фахівець зможе чітко визначити ступінь втрати слуху. Аудіограма — це також інструмент, що допомагає лікарю у виявленні типу та рівня втрати звукосприйняття.
Отримати аудіограму, минаючи тональне дослідження, неможливо. Пороги чутності на всіх частотах видно при вивченні двох вісей:
При складанні аудіограми користуються різними позначками, які допомагають фахівцю диференціювати тип проведених досліджень. Розшифрування графіків пов’язане з ретельним аналізом кривої. Якщо дані, виражені в децибелах, варіюються від 20 до 40 при дослідженні дитини — це свідчить про невеликий рівень втрати звукосприйняття. Показники, що варіюються в межах від 56 до 70, говорять про середню тяжкість захворювання. Після позначки 71 децибелів можна ставити діагноз «сильна приглухуватість». При перевищенні показника в 90 дБ мова йде про глибоку глухоту.
При аудіограмі норма у здорової дорослої людини графік виходить плоским і розташовується на рівні, який перевищує 25 дБ. При хорошому слуху людина розрізняє звуки на всіх частотах.
Аудіометрія норма показує, що обстежувана особа може сприймати вухом шепіт, що виходить від людини, розташованої на шестиметровій відстані.
Даний вид обстеження не має протипоказань і легко сприймається навіть зовсім маленькими дітьми. Призначається аудіометрія при наявності таких захворюваннях, як:
Крім того, аудіометрія використовується у випадках, коли необхідний підбір слухового апарату і щоб з максимальною точністю оцінити ефект від лікування хвороб, які можуть вплинути на вуха і слух.
Виявити слухову чутливість можна, використавши комп’ютерну аудіограму. Ґрунтуючись на наданих нею даних, сурдолог зможе визначитися з діагностикою втрати слуху і лікуванням різних захворювань. Поняття «аудіометрія» нерозривно пов’язане з точним виміром гостроти слуху. Враховуючи те, як пацієнт реагує на різні частоти звукових хвиль, можна зібрати повну інформацію про чутливість його органів слуху. Дослідження проводиться за допомогою аудіометра, що здатний досліджувати кісткову і повітряну провідність. Маленьким пацієнтам пропонується ігрова аудіометрія.
Даний вид дослідження розроблений завдяки інноваціям у галузі техніки, зокрема, вдосконаленим методам записування мови і звуків, що видаються людиною. Мовна аудіометрія здатна усувати недоліки, властиві звичайній мові та шепоту.
Мовна аудіометрія сприяє забезпеченню сталості матеріалів, що стосуються мови й дикції. Стає можливим регулювати і реєструвати інтенсивність переданих слів, а також визначати деформацію слуху, користуючись порівнянними одиницями, тобто децибелами. Даний метод дає шанс кількісно визначити слухову функцію за ступенем розбірливості мови, пов’язаної з деформацією конкретних ланок звукового аналізатора.
Суть мовної аудіометрії зводиться до запису розмовної мови або окремих слів на високоякісну звукозаписну апаратуру з тим, щоб згодом, виключаючи найменші спотворення, передати їх на динамічний телефон, встановлений на орган слуху пацієнта. При цьому необхідно стежити за фонетичною однорідністю словосполучень та їх відповідністю ритміко-динамічним структурам української мови. Під час запису всі слова диктор вимовляє з однаковою гучністю, яку контролює вольтметр. В кожному записі міститься 50 слів. Регулювання сили передачі здійснюється за допомогою атенюатора.
Це дослідження відрізняється простотою і безболісністю. Аудіометрії передує попередній огляд вушних раковин фахівцем. Не рекомендується приймати перед процедурою спиртні напої та лікарські препарати.
При обстеженні здорова вушна раковина повинна бути прикрита пальцем, або стерильним тампоном. Далі лікар вимовляє слова, розпізнавши які пацієнт зобов’язаний подати сигнал. При цьому забороняється читання по губах і домислення.
При використанні аудіометра пацієнту надягають навушники, через які аудіологом передаються звукові сигнали з різними частотами. У тому випадку, коли пацієнт сприймає звук, він натискає кнопку, якщо звук не доходить — кнопка, відповідно, залишається ненатиснутою, завдяки чому і визначають поріг чутності.
Аудіометрія, зазвичай, забирає близько півгодини, не протипоказана пацієнтам усіх вікових категорій і не вимагає від обстежуваної особи ніяких зусиль.
Не відкладайте візит до фахівця, якщо підозрюєте порушення слуху!
Запам’ятайте, всі діагностичні заходи в режимі онлайн — перевірка слуху онлайн, аудіометрія онлайн — не можуть точно діагностувати ступінь ураження слуху. Звертайтеся до професіоналів при зниженні звукосприйняття.
Детальну інформацію можна отримати в колл-центрі нашого ЛОР-центру для дорослих і дітей за номером телефону:
+38097 720 87 11