Причини виникнення шуму в голові та його усунення
Шум в голові часом з’являється через звичайну перевтому, і в такому разі його легко нейтралізувати. Однак причиною може бути і небезпечне захворювання, наприклад, пухлина мозку. Тільки професіонал, який має потрібну компетенцію та досвід, має право ставити діагноз, тому ні в якому разі не проводьте самостійних перевірок та не лікуйте свої органи слуху самотужки.
Прийняти рішення про подальше лікування фахівець зможе, ґрунтуючись на відомостях, отриманих у результаті проведеної діагностики. Пацієнту тут відводиться пасивна роль: він повинен сліпо виконувати розпорядження спеціаліста.
- У ситуації, коли причина шуму криється в серцевих захворюваннях, що ведуть до змін у кровотоку, призначається комплексне лікування із застосуванням гіпотензивних та судинних препаратів та серцевих глікозитів. Такий підхід дозволяє відновити і підтримати діяльність серцево-судинної системи.
- Збої в роботі слухового апарату, що відносяться до іннервації, також іноді є причиною шумів. Це веде до призначення курсу лікування лікарськими препаратами в поєднанні з голкорефлексотерапією.
- Коли шум викликаний інфікуванням внутрішнього вуха, проводиться етіотропна антибактеріальна терапія.
- Онкологічний процес, що зачіпає головний мозок або структури внутрішнього вуха, потребує променевої терапії або усунення пухлини хірургічним шляхом.
- Індивідуальне рішення приймається в залежності від обсягів виявлених уражень та їх локалізації.
Про що свідчить шум у вухах
Шум і дзвін у вухах або голові не можуть розцінюватися як самостійне захворювання — вони є лише симптомами. З’являтися дані симптоми можуть як внаслідок несуттєвих збоїв в організмі, так і через досить небезпечні недуги, наприклад, отит, пухлина або хвороба Меньєра.
Суб’єктивні шуми в голові позначаються в сучасній медицині терміном «тиннітус» – шум в голові може виникнути через цілий ряд проблем, серед яких лідирують психічні, емоційні та соціальні. Близько 5% людей у світі потерпають від хронічного тиннітуса. Починається все зі слабкого, тихого, ледь помітного шуму або дзвону у вухах. Коли шум посилюється, людина змушена звернути на нього увагу. Посилення шуму поступово стає домінантою у відчуттях людини, і вона все більше починає концентруватися на ньому. Жертвам тиннітуса властиво десятиліттями відчувати нервове перенапруження, що породжує дратівливість, депресію, безсоння. Неможливість насолоджуватися у певні відрізки життя тишею викликає порушення концентрації уваги та напади неадекватних страхів.
Зрозуміло, що і шум та дзвін відносяться до розряду суб’єктивних відчуттів, іншими словами, їх можуть чути лише самі хворі, кожен з яких описує те, що відбувається по-різному. У кожної людини свої асоціації: комусь здається, що він чує свист або шум хвиль, інші запевняють, що звуки імітують дзижчання або дзвін. Часто разом з цими симптомами наступає зниження слуху, яке буває як нападоподібним, так і поступовим.
Вчені Хеллер і Бергман понад півстоліття тому вирішили провести цікавий експеримент. В звуконепроникну камеру по черзі заходили 80 студентів, які мають абсолютно здоровий слух. Дивно, але після п’ятихвилинного перебування в цьому приміщенні 93% студентів зафіксували у вухах шум, схожий на свистячі звуки та дзижчання. Після проведеного дослідження вчені небезпідставно прийшли до висновку, що нерідко тиннітус викликає катастрофічно високий рівень шуму, властивий країнам з розвиненою промисловістю.
Шум у вусі, зазвичай, супроводжується побічними явищами, наприклад, головним болем, блювотою і нудотою, запамороченням. Ґрунтуючись на симптоматиці, що описує хворий, фахівцю легше визначити причини, внаслідок яких він з’являється.
Види шуму у вухах
Під час первинної консультації з лікарем пацієнту слід чітко і ясно визначити весь спектр своїх відчуттів. Найчастіше згадують про безперервний звук у вухах, частий дзвін у вухах, звуки, що нагадують хрипіння, шипіння або звуки в вусі, що асоціюються з дзвонінням дзвонів, музикою або людською мовою. Дещо з перерахованого, наприклад, шум і свист у вухах, можна віднести до одного з типів лікарської інтоксикації чи слухових галюцинацій.
Крім того, дзвін і шум у вухах заведено поділяти на об’єктивний і суб’єктивний. У першому випадку шум сприймає не тільки досліджувана людина, але й сам лікар, у другому — виключно хворий.
Буває вібраційний шум, коли людина чує механічні звуки, що видаються самим вухом, а також його структурами у вигляді нейром’язових і судинних утворень, і невібраційний, при якому дратуються нервові закінчення центральних слухових шляхів. Вібраційний шум розрізняє і лікар, і його пацієнт, тоді як невібраційний — виключно пацієнт.
Про що говорить шум у вухах? Клінічна практика свідчить, що шуми різного походження у вусі суб’єктивні, відносяться найчастіше до невібраційного типу і виникають внаслідок патологічного подразнення периферичних і центральних слухових шляхів. На підставі цих даних саме на діагностичні заходи покладається вкрай відповідальна роль — виключити або, навпаки, підтвердити наявність серйозних захворювань слухових шляхів.
Причини дзвону у вухах діляться на кілька груп:
- вживання ототоксичних препаратів, наприклад, аспірину, гентаміцину, фуросеміду;
- патологічні зміни в судинах мозку і підвищений тиск;
- запальні процеси внутрішнього вуха і слухового нерва;
- атеросклероз судин головного мозку, звуження судин;
- деформація слухових кісточок (отосклероз);
- стресові стани, психологічні зриви;
- невринома слухового нерва;
- механічні травми голови;
- вегето-судинна дистонія;
- остеохондроз;
- баротравми;
- анемія.
Нерідко шум у вухах турбує людей, які страждають від безсоння. Крім цього, шум або дзвін у вухах часто з’являється у вигляді побічного ефекту від використання низки медикаментозних препаратів. Невелика кількість алергічних реакцій також веде до наявності шуму у вухах.
Якщо шум викликаний гучною музикою, різкими звуками, відкладеннями вушної сірки в слухових проходах, то лікування може не знадобитися зовсім, тому що він досить ймовірно усунеться самостійно.
Дзвін у вусі: причини і симптоми:
- блювота і нудота, супутні дзвону у вухах, нерідко свідчать про наявність хвороби Меньєра;
- при підвищенні чутливості до звукових ефектів можна говорити про нервовий зрив або перенесений стрес;
- погіршення якості сприйманих звуків при наявності шуму монотонного характеру вказує на присутність запалення у вусі або проблем із кровоносною системою;
- при пульсуючому дзвоні у вухах необхідно перевірити судини, тому що він говорить про нестійкий артеріальний тиск;
- біль у вухах і лихоманка, суміщені з шумом — показник того, що у пацієнта розвивається отит;
- порушення координації, запаморочення, безперервний шум вказують на те, що уражений слуховий нерв.
Проведення діагностики при шумі у вухах
Якщо у людини є скарги на шум у вухах, ніхто, крім лікаря-отоларинголога підбирати лікування не уповноважений. Цей фахівець проаналізує поточний стан організму хворого, спираючись на анамнез, огляне зовнішнє вухо і барабанну перетинку, проведе аудіометрію, і на підставі отриманих результатів зробить відповідний висновок.
Отоскопія
Процедура дозволяє з великою вірогідністю оцінити стан барабанних перетинок і слухових проходів. В процесі обстеження можна виявити сторонні тіла, сірчані пробки, фурункули, екзостоз, мірингіт, всі види отитів. При отоскопії застосовується спеціальний пристрій — отоскоп, за участю якого перед отоларингологом відкриваються можливості для огляду всіх структур слухової системи, щоб з’ясувати, в якому конкретно відділі виникла патологія.
Діагностичний метод базується на вмінні мозку відрізняти звуки у виборчому порядку. Хворому пропонується прослухати звукові ефекти різної частоти та гучності, а амплітуда сприйнятих звуків фіксується. Хворого при цьому просять розповідати про свої відчуття.
Аускультація скроневої зони
Для діагностики наявності шуму у вусі пацієнта проводять аускультацію черепа, користуючись фонендоскопом. Пульсація свідчить про артеріовенозну мальформацію, пухлини, артеріальну аневризму. Перераховані захворювання вимагають оперативного втручання. Клацання властиві шуму, що видає м’яке небо і середнє вухо при скороченнях м’язів. В такому випадку пацієнту призначаються протисудомні препарати.
Причини дзвону у вухах і лікування. Що робити, коли дзвенить у вухах?
Тиннітус належить до розряду суто суб’єктивних відчуттів, і з цієї причини не дуже піддається діагностуванню. Пацієнт має неухильно виконувати поради фахівців, особливо, коли шум супроводжується істотним погіршенням слуху.
Шум у вусі – лікування. Нижче наведено рекомендації, які допомагають тримати ситуацію під контролем:
- вживайте якомога менше солі — її надлишок в організмі провокує порушення кровообігу;
- користуйтеся слуховим апаратом, що має ефект маскування і в деяких випадках допомагають позбутися від вушного шуму;
- істотно скоротить споживання кави, чаю, відмовтеся від тютюнової продукції;
- постарайтеся абстрагуватися від шуму у вухах;
- навчіться розслаблятися, регулярно відпочивайте;
- періодично вимірюйте кров’яний тиск;
- займайтеся спортом.
Для лікування дзвону у вухах багатьом пацієнтам радиться використовувати тиннітус-маскери. Дані пристрої схожі зі слуховими апаратами зовнішнім виглядом і генерують маскуючі шуми. При носінні тиннітус-маскерів разом зі слуховими апаратами позитивний вплив посилюється.
Рішення про відповідне лікування може бути прийнято після проходження діагностики під контролем компетентного кваліфікованого ЛОР-лікаря.
Лікування медикаментами включає курс вживання судинних, метаболічних, антигістамінних, психотропних та інших препаратів.
Крім лікування за допомогою медикаментів фахівець може призначити фізіотерапевтичне лікування – лазеротерапію, ендауральний електрофонофорез. При отитах та запальних захворюваннях позитивний ефект має пневмомасаж.
Не намагайтеся самостійно підбирати ліки від дзвону у вухах!
Записуйтеся до нашого ЛОР-центру за посиланням.
Детальну інформацію можна отримати в колл-центрі нашого ЛОР-центру для дорослих і дітей за номером телефону:
+38097 720 87 11