Сьогодні своєю думкою про проблеми і перспективи сфери слухопротезування розповідає Омельченко Ксенія Віталіївна, лікар сурдолог центру слуху в Києві.
Сьогодні своєю думкою про проблеми і перспективи сфери слухопротезування розповідає Омельченко Ксенія Віталіївна, лікар сурдолог центру слуху в Києві.
Навігація по сторінці:
Кількість спеціалізованих центрів, де надають допомогу слабочуючих, в Києві мізерно мало. Особливо в умовах постійного зростання проблем зі слухом серед населення. Люди потребують якісної медичної допомоги та гідні того, щоб отримувати її поблизу від будинку. Особливо це стосується людей похилого віку, яким важко їздити в транспорті. Тим більше, що при наявності приглухуватості спостерігатися у сурдолога потрібно регулярно.
Сьогодні ми можемо помітити, що проблема приглухуватості «молодшає». Ще якихось 10 років тому більшість пацієнтів сурдологів було у віковій категорії 50+. Сьогодні все частіше я спостерігаю, як на прийом приходять пацієнти середнього віку, 30-40 років. А адже це основна маса нашого працездатного населення. У цьому віці зазвичай йде активне зростання кар’єри.
В результаті у сучасних українців через зниження слуху страждають різні сфери життя. І в першу чергу, звичайно, працездатність. Вони можуть навіть втратити роботу, якщо вона пов’язана з активним спілкуванням. Також страждає соціальна сфера – людина поступово обмежує себе в комунікації, його коло спілкування звужується. Так можна дійти навіть до повної ізоляції. І це в досить молодому віці!
Але далеко не завжди реабілітація слуху проходить так легко. Якщо момент упущений, виникають незворотні процеси в корі головного мозку. У мене був пацієнт, чоловік 30 років, у якого була важка форма приглухуватості. Він прийшов за допомогою, лише коли хвороба стала всерйоз заважати роботі. При цьому виявилося, що зниженням слуху він страждав з дитинства.
Зрозуміло я запитала у цього пацієнта, чому він не почав носити слуховий апарат раніше? Він відповів, що спочатку йому призначили аналогову модель, яка була незручною, видавала шум і свист. В результаті людина протягом довгих років сприймала звуки некоректно. Через це у нього дефекти мови, йому складно давалося навчання, не вдалося отримати нормальну освіту. Сумно, що відсутність нормальної реабілітації позбавило людини стількох можливостей!
Сьогодні слухові апарати значно вдосконалилися в порівнянні з моделями колишніх десятиліть. Вони більш компактні, забезпечують чисту передачу звуку без спотворень та зручні у використанні. Людина, яка носить такий прилад, має рівні можливості з тими, хто має нормальний слух. Також розвивається сфера кохлеарної імплантації.
Але проблеми все одно залишилися. Зокрема – недостатня інформованість населення та брак установ по реабілітації слуху. Якщо навіть в столиці досить мало центрів слухопротезування, то що говорити про провінцію!
Я зазвичай раджу своїм пацієнтам 1-2 рази на рік приходити на консультацію і перевіряти слух. Це важливо, щоб відстежити динаміку приглухуватості, зрозуміти, чи не час переходити на інший слуховий апарат. Також іноді люди відзначають деяке падіння слуху через сірчані пробки. І якою б нешкідливою не здавалася ця проблема, її потрібно оперативно вирішувати, поки вона не привела до серйозних ускладнень.
Регулярна консультація сурдолога необхідна навіть людям з нормальним слухом. Адже він падає непомітно, поступово привносячи в життя масу обмежень. Однак далеко не всі розуміють важливість профілактичних оглядів. Працюючі люди зазвичай виправдовуються відсутністю вільного часу. А пенсіонери не хочуть перевіряти слух, боячись, що почують невтішний діагноз.
Все це призводить до того, що люди, яким потрібна реабілітація слуху, роками її відкладають. В результаті їх проблема посилюється, а якість життя сильно псується. Якщо ж регулярно відвідувати сурдолга, цього можна легко уникнути.
Налаштовувати прилад для корекції слуху повинен тільки лікар. Крім того важливо періодично перевіряти слух, щоб зрозуміти, чи підходить пацієнту внесена настройка на даному етапі. Адаптація до слухового апарату також повинна проходити під контролем лікаря. Адже коли пацієнт вперше його одягає, слухові відчуття будуть для нього дуже незвичними.
Чому так відбувається? Справа в тому, що слух люди втрачають поетапно, й мозок поступово до цього адаптується. У підсумку реальна картина звучання забувається, підмінюючись спотвореною. І коли потім людині повертають втрачені звуки за допомогою слухового апарату, він не сприймає їх.
В силу цих причин адаптація до приладу проходить в кілька етапів. У міру звикання слуховий апарат треба донастроювати. Звичайно потрібно 2-3 сеансу настройки у фахівця. Ксенія Віталіївна виділяє кілька важливих критеріїв, що впливають на перебіг адаптаційного процесу:
Адаптаційні можливості пацієнта – одні звикають до нового швидко, іншим потрібно для цього більше часу.
Точність сформованих побажань пацієнта – настройка завжди є спільною роботою людини та лікаря, чим більше клієнт надасть інформації, тим точніше будуть внесені налаштування.
Якість слухового апарату – чим прогресивніша й функціональніша модель, тим швидше та легше пройде звикання.
Суб’єктивний фактор – коли у людини сильно спотворено сприйняття звуків, йому важче адаптуватися до слухового апарату
Ксенія Віталіївна каже, що на звикання зазвичай йде 2-3 місяці. Якщо у людини легка ступінь приглухуватості, та вона виявлена на ранній стадії розвитку, то адаптація може й зовсім пройти за пару тижнів. Але у тих, хто давно живе зі слуховим розладом, на звикання до нормального звучання може піти близько півроку.
Ксенія Віталіївна підкреслює, що сьогодні все частіше можна зустріти професійних сурдологів, сформованих незалежно від профільної медичної освіти, які пройшли навчання у виробника. Брендам, які випускають слухові апарати, важлива наявність надійних посередників між ними та користувачами. Тому вони навчають сурдологів користуванню своїм продуктом.
Не менш важливо надати клієнтові можливість вибору в плані компенсації слухових розладів, функціоналу, ціни. Саме тому від виробників слухових апаратів сьогодні вимагають широкого асортименту, в якому знайдеться варіант для кожного.
В цьому плані центру «Беттертон» є що запропонувати пацієнтам, – каже Ксенія Віталіївна. – Ми є офіційним дилером американського бренду «Starkey», в асортименті якого представлені варіанти різних цінових категорій, класів, технологій, потужностей, типів носіння. Наші фахівці пройшли навчання у виробника.
Також сурдолог додає, що в останні роки пацієнти центру практично не говорять про аналогові прилади для корекції слуху. Вони цікавляться лише сучасними цифровими моделями, синхронізованими з різними гаджетами, що дають можливість бездротового зв’язку. Це не дивно, адже ми живемо в цифровому світі, де всі користуються комп’ютером та інтернетом, навіть пенсіонери.
Саме завдяки інтернету сучасні пацієнти добре проінформовані про асортимент слухових апаратів. Вони знають, наскільки цифрові моделі перевершують аналогові і не хочуть платити за «минуле сторіччя». Тим більше, що в асортименті бренду «Starkey» є досить бюджетні варіанти, які працюють за цифровою технологією.
Ксенія Віталіївна також говорить про те, що між київськими центрами по реабілітації слуху існує конкуренція, незважаючи на те, що їх недостатньо. Люди готові їхати через все місто, щоб отримати кваліфіковану допомогу. Та все ж хотілося б, щоб така можливість була доступна жителям кожного району.
Нерідко люди відмовляються від реабілітації слуху, перебуваючи у владі помилок. Тому хорошим ходом виробників є випуск брошур з корисною інформацією про слухові апарати. У них розповідається, як правильно користуватися приладом, звикати до нього, а також викриваються популярні міфи. Зокрема – про те, що пристрій нібито шкодить слуху.
Насправді, шкідливіше за все є відмова від реабілітації слуху. Людина поступово втрачає здатність до сприйняття звукової інформації. З його поля чутності пропадають різні звуки один за одним, потім знижується розбірливість мови оточуючих. Все це сильно заважає не тільки спілкуванню, а й нормальному життю у побуті. Людина все глибше занурюється у звуковий вакуум, вийти з якого буде складно.
Не варто боятися слухового апарату. Сьогодні це не просто прилад для посилення звуку. Швидше, це мініатюрний комп’ютер, який миттєво розпізнає навколишні звуки й приводить їх у комфортну для користувача форму. Він адаптується до різних акустичних ситуацій й враховує індивідуальні особливості свого носія. У підсумку гарантує якісне звучання й перешкоджає подальшій втраті слуху.
Якщо слуховий апарат підібраний грамотно, – підкреслює Ксенія Віталіївна, – то він не тільки не шкодить, а й стає корисним для людини. Він надає потрібну мозку звукову стимуляцію, що позитивно впливає на його здатності до сприйняття. Тому важливо починати його носити при перших же симптомах приглухуватості, щоб не втратити здатність нормально чути та говорити.
Я помітила цікаву закономірність. Якщо якийсь час назад пацієнти більше схилялися до вибору непомітних внутрішньовушних моделей, то сьогодні частіше замовляють завушні. Це досить хороший знак – суспільство стає більш толерантним до людей з особливостями. Тому і самі слабочуючі поступово позбавляються від комплексу неповноцінності. Вони більш не соромляться носити завушні моделі. Ця тенденція є навіть серед молодих клієнтів, що мають короткі стрижки.
Ще одне пояснення полягає в тому, що сучасні слухові апарати виглядають досить стильно. Це більше не потворний громіздкий пристрій, який хочеться заховати від людських очей, а ефектний аксесуар, який додає образу родзинку. Саме тому сьогодні все популярнішими стають моделі з кольоровими корпусами.
Також я спостерігаю, що люди все більше віддають перевагу бінауральним рішенням. Якщо раніше вони з міркувань економії та інших причин купували слуховий апарат лише на одне вухо, то сьогодні більше цінують комфорт. Помірявши два прилади для корекції слуху, вони оцінюють всі переваги такого рішення й вибирають його.
Ксенія Віталіївна зазначає що, сьогодні сфера слухопротезування розвивається. Навіть в державних лікарнях надають допомогу слабочуючим, є навіть благодійні програми для них. Також активно проводяться операції по установці кохлеарних імплантів.
І все ж, поле для розвитку ще величезне. За рівнем слухової реабілітації ми поки не дотягуємо до європейських країн та США. Зокрема, до цих пір існує дефіцит центрів слухопротезування та фахівців-сурдологів. А самі слухові апарати розглядаються не як засіб допомоги хворій людині, а як товар, доступний далеко не всім.
Ще одна проблема – недостатній рівень інформованості серед населення. Незважаючи на доступність інформації в інтернеті, уявлення про слухові апарати у багатьох поки на рівні середньовічних. Тому необхідна додаткова просвітницька робота.
Але незважаючи на проблеми, перспектива розвитку реабілітації слуху все ж є. Вона відбувається повільними кроками, але динаміку має позитивну. Особливо радує наявність в Києві таких професійних установ, як центр слуху «Беттертон». Тут завжди нададуть допомогу слабочуючим різного віку на належному рівні!
Детальну інформацію можна отримати в колл-центрі нашого ЛОР-центру для дорослих і дітей по телефону: