Порівняльні характеристики слуху людини й тварин: майже шокуючі особливості

Цікаво дізнатися, чим відрізняється слухова система людини від слухової системи тварин. Орган слуху і для тих, і для інших є найважливішим провідником інформації, що надходить ззовні. За принципами сприйняття людина і тварини далеко стоять один від одного.

Призначення слуху

При порівнянні слуху тварини та людини варто приділити особливу увагу його практичним завданням. У людини слухова система зайнята виконанням таких функцій:

• допомагає спілкуватися з одноплемінниками;
• бере участь найбезпосереднішим чином в засвоєнні музики;
• передає мозку звукову інформацію;
• попереджає про наявність поблизу якого-небудь об’єкта.

За ступенем значущості слухову систему випереджає лише зір. На якому рівні буде складатися спілкування в соціумі, багато в чому залежить саме від слуху. Задоволення потреб, успіхи у навчанні та на роботі також тісно пов’язані зі слухом. Жити без слуху складно.
Але якщо говорити про тварин, то для них слух ще більш важливий. Відсутність слуху прирікає особу на вимирання. Вони не приживаються в колективі та ігноруються родичами.
В умовах дикої природи слух тварини виконує такі функції:

• забезпечує комунікації з членами зграї або стада;
• попереджає про небезпеку;
• допомагає орієнтуватися в незнайомій обстановці;
• допомагає полювати та здобувати їжу;
• сприяє пошуку партнера;
• забезпечує сприйняття навколишнього середовища.

Деякі характеристики слуху у людини й тварини схожі, тим не менш у природі вони набувають більшої ваги.

Порівняння чутливості та гостроти слуху

Можна розглянути слух у плані частотного сприйняття. Ми побачимо, що люди опиняються в програші. Як приклад наведемо такі дані:

• людина може похвалитися не великим діапазоном слуху, вона сприймає звуки в межах від 20 Гц до 20 кГц;
• слон здатний засвоювати й відтворювати звуки до 1 Гц;
• голуби реагують на сигнали від 0,1 Гц;
• мурашкам підвладне сприйняття частот, що наближаються до ультразвуку – від 27 кГц, проте звуки на нижньому діапазоні частот їм чути не дано.

У близькому оточенні людини є тварини, слух яких втричі перевищує здатності людського. Це кішки та собаки.
Мешканці морів і океанів для спілкування використовують ультразвук та інфразвук. Вони можуть спілкуватися з особинами свого виду, що знаходяться на відстані декількох кілометрів. Дельфіни та кашалоти відтворюють звуки на частотах, які є нешкідливими для них самих, але убивчими — в прямому сенсі цього слова — для інших мешканців моря. Видаючи звуки певної частоти, кашалот готує собі сніданок: від його криків глухне і гине риба, причому цілими косяками.
У савані деякі тварини використовують низькі частоти. Людина, наприклад, такі частоти не сприймає. Те ж стосується левів і гепардів. Таким чином слони, носороги та жирафи можуть спілкуватися, не боячись бути почутими чотириногими та двоногими хижаками й мисливцями.
У птахів і комах теж є свої унікальні особливості. Ми, звичайно, чуємо щебет птахів, але на цьому наше розуміння пташиного світу закінчується. А вони ведуть насичене життя, повне звуків, недоступних слуху людини. Подібним чином — нечутно для нас — перемовляються комахи.

Будова вух

Для людей звичний такий тип будови вуха, при якому присутня вушна раковина і сприймальна система. Конструкція людського вуха непогано вивчена і складається з:

• зовнішнього вуха. Представлене вушною раковиною з мочкою та хрящовими завитками;
• середнього вуха. Воно має барабанну перетинку і забезпечено слуховою порожниною з кісточками, які проводять вібрацію;
• внутрішнього вуха. У цій частині слухової системи розташовується вестибулярний апарат. У безпосередній близькості від вестибулярного апарату знаходиться равлик, що містить в собі волоскові нерви та слуховий нерв.

Ссавці — принаймні більшість — мають схожу структуру вуха. Але форма, будова і розмір вушної раковини сильно відрізняються від людських. У кішок вуха нагадують загострений догори конус. Їхні вуха не мають мочок, зате протикозелець збільшений в розмірах і схожий на кишеньку. За рахунок наявності такого протикозелця кішки здатні вловлювати звуки, що йдуть з різноспрямованих джерел.
Інші тварини, як і кішки, мають сильно розвинений слух, але простежується відсутність вушної раковини. Деякі види відрізняються навіть відсутністю середнього вуха. При цьому сигнали, що надходять, обробляються інакше. Звукові коливання приймаються з допомогою функціонування інших органів.
Зустрічаються види тварин з відсутньою або слаборозвиненою вушною раковиною. Таким особинам раковина не потрібна, оскільки її роль беруть на себе інші елементи слухової системи. Якщо врахувати жорстокість натури, що панує в дикій природі, можна уявити, наскільки великі шанси, що суперник спричинить серйозні травми. Тварина з розвиненою вушною раковиною могла б тоді стати недієздатною і загинути.

Приймання та оброблення сигналів

Особливості слуху тварин стануть більш ясними, якщо розглянути, яким чином вони приймають і обробляють сигнали:

• у комарів на голові знаходяться торочинки, що нагадують антени. Вони вловлюють звукові коливання;
• передні ноги коника вкриває мікро волосся. З його допомогою він сприймає звуки;
• у дельфінів нижня щелепа пов’язана з внутрішнім вухом. Відбитий від об’єкта ультразвук дозволяє цим тваринам спілкуватися між собою;
• у кашалотів в голові розташований п’ятиметровий орган, відповідальний за розсилку сигналів;
• слони ловлять сигнали, використовуючи ступні та хобот. Їх великі вуха використовуються як опахала — з метою терморегуляції;
• далекосхідна джерелянка немає середнього вуха. Звук надходить у легені, минаючи рот і шкірні покриви.

Зовнішні рецептори та сенсори потрібні тваринам, які можуть розпізнавати низькі частоти. Як відомо, низька частота нагадує вібрацію, яку людина не може вловити. Люди, завдяки особливій будові своєї слухової системи, позбавлені задоволення чути всю палітру звуків, за допомогою якої такі тварини спілкуються.
Точно так само і з високими частотами. Можливості людини брати участь у житті тварин обмежені. В умовах живої природи люди позбавляються гордого звання лідерів харчового ланцюжка через недосконалість слуху. Людина швидко перетворюється на жертву з причини малої пристосованості до таких умов.
Здатності до розпізнавання звуків у людини не перевершують такі ж здібності у тварин. Вона не використовує при спілкуванні інфразвук, як дельфіни, навпаки, використовує тільки звичайні частоти. Однак не можна стверджувати, що хто-небудь з людей коли-небудь скаржився на цю обставину. Той світ, який доступний людині для сприйняття, досить яскравий і без ультразвуку.
Детальну інформацію можна отримати в колл-центрі нашого ЛОР-центру для дорослих і дітей за номером телефону:

+38097 720 87 11