Почему слуховые аппараты помогают общаться в жизни

Слухова реабілітація — процес не швидкий і дуже відповідальний. При першому відвідуванні центру фахівець призначає діагностичні заходи, а потім починається процедура, що включає підбір і налаштування апарату. Лише після цього лікар знайомить пацієнта з подробицями, що стосуються правил користування і періоду звикання.

Візиту до слухопротезиста передує збір даних, яким займається сурдолог. Варто внести ясність: при стійких порушеннях слуху тільки в деяких випадках позбутися від проблеми допоможе операція або вживання медикаментозних препаратів. Переважна кількість людей з діагнозом «приглухуватість» спрямовується до слухопротезистів для компенсації звукосприйняття з допомогою слухового апарату. Про це свідчить інформація, яка розповсюджується Всесвітньою організацією охорони здоров’я. У зв’язку з тим, що безповоротна втрата слуху безпосередньо впливає на здатність людини проявляти комунікативні навички, то можна говорити про слухопротезування як про спосіб, що дозволяє повернути приглухувату людину до повноцінних членів суспільства з тим, щоб уникнути соціальної ізоляції. Для втілення цього плану в життя потрібен фахівець, який зможе грамотно підібрати та налаштувати апарат, а також посприяти якнайшвидшій адаптації пацієнта на ранніх термінах носіння.

За процес слухопротезування відповідають спеціалізовані установи — центри слухопротезування. Процедура містить:

  • збір даних про перебіг захворювання, тобто складання анамнезу;
  • різні дослідження, найчастіше — аудіометрія;
  • підбір слухового пристрою з урахуванням результатів обстеження та особистих побажань клієнта;
  • первинна і подальша тонка настройка;
  • отопластика, в ході якої виготовляється вкладка;
  • адаптаційний період, що проходить під пильним наглядом лікаря;
  • підсумкове оцінювання результатів слухопротезування;
  • абілітаційний та реабілітаційний етапи.

Компетентний слухопротезист зобов’язаний володіти великими знаннями та розумітися не тільки на медицині, але й в акустиці, хімії, психології та мікроелектроніці.

При першій зустрічі з пацієнтом слухопротезиста цікавить історія захворювання, тому співпраця лікаря і людини, що погано чує, завжди починається з довірчої бесіди. Таким чином фахівець зможе зібрати повний анамнез, дані з якого будуть служити основою для вибору того чи іншого слухового апарату. Пацієнту рекомендується не приховувати найменших подробиць щодо свого способу життя і звичок, професійної діяльності, захоплень і генетичних схильностей. Ця розмова стає початком успішного слухопротезування і подальшої реабілітації.

Після первинної консультації проводиться отоскопія — процедура, під час якої оглядають слухові проходи. За допомогою отоскопа лікар виявляє наявність або відсутність у вусі сторонніх тіл та дає характеристику будови слухового проходу. Крім того, огляду підлягають барабанні перетинки та післяопераційні порожнини, якщо вони є.

На наступному етапі буде проведена тональна аудіометрія. Цей вид дослідження потрібен для того, щоб з точністю оцінити рівень втрати слуху людини. В ході тональної аудіометрії кожну частоту досліджують окремо, використовуючи з цією метою звуки різної гучності. Результати обстеження можна спостерігати на спеціальному графіку, який називається аудіограма. Спеціаліст зобов’язаний визначити поріг дискомфорту. Ці відомості важливі для майбутнього слухопротезування.

Для досягнення максимального ефекту лікар проводить мовну аудіометрію. При цьому виді діагностики пацієнтові пропонується вислухати фрази, відтворені з неоднаковою гучністю. Процентне співвідношення слів, які людина зможе почути та повторити, визначається в результатах такого виду дослідження. Мовна аудіометрія має визначальне значення для підсумкового оцінювання якості протезування — для цього порівнюють дані, отримані перед процесом протезування й після нього. Такий метод є гарантовано об’єктивним, тому в економічно розвинених державах мовна аудіометрія використовується беззастережно.

При наявності підозр на дефекти в середньому вусі показана імпедансометрія. Ця міра дозволить зрозуміти, наскільки рухлива барабанна перетинка, і виявити присутність рідини. Таку процедуру іноді називають тимпанометрією.

Зібравши повну інформацію, фахівець має право розпочати підбір слухового апарату. Взявши за основу дані тональної та мовної аудіограм, лікар знайомить пацієнта з кількома відповідними моделями слухових пристроїв, які здатні компенсувати саме виявлену втрату слуху. Пацієнт буде здійснювати вибір, керуючись такими критеріями, як розбірливість мови, що забезпечує дана модель, природність звучання, рівень спотворення передачі власного голосу і зовнішня привабливість самого пристрою. Крім цього, пацієнт врахує вартість приладу і визначиться з розмірами та виглядом апарату. Існують завушні та внутрішньовушні розміри, забезпечені додатковими опціями та різною потужністю й функціональністю.

При необхідності лікар користується спеціально розробленою програмою, яка допомагає підібрати та налаштувати слуховий апарат. За допомогою такої програми налаштування, що наближені до ідеальних, виходять, якщо засновані на чітких даних аудіограми клієнта.

Всі перелічені заходи потребують сил і часу з боку обох: лікаря і людини, що збирається пройти слухопротезування. Варто приготуватися до того, що доведеться витратити близько двох годин при первинному відвідуванні лікаря.

Якщо вибір моделі вже зроблено, лікар розпочинає здійснення попередніх налаштувань. Природно, при цьому процесі повинен бути присутнім і пацієнт.

Під час першого, або попереднього налаштування пацієнт відповідає на поставлені лікарем питання для того, щоб останній міг визначитися з характеристиками слухового апарату, одночасно враховуючи дані аудіограми. Дуже рідкісні випадки, коли перше налаштування стає останнім. Набагато частіше пацієнту потрібно пробне носіння апарату з попередніми налаштуваннями протягом деякого часу. Водночас вирішується строк наступного візиту до фахівця, де буде виконано тонке налаштування слухового апарату. І ймовірно, одним візитом обійтися не вдасться. Час, який буде потрібний для точного налаштування, прямо пов’язаний зі складністю і технологічністю обраного слухового пристрою. Іншими словами, чим більше в ньому додаткових опцій, налаштувань і регулювань, тим частіше пацієнту доведеться відвідувати слухопротезиста. Можливо, на цей нелегкий багатоступеневий процес буде потрібно два-три місяці. Ефект від перелічених заходів можливий лише в тому випадку, коли слухопротезист має високу кваліфікацію, належний досвід і відзначається сумлінним підходом до роботи. Більш того, не менших зусиль вимагає слухопротезування і від самого пацієнта: він повинен бути зацікавлений в успіху, брати активну участь у всіх стадіях процесу і не пасувати перед тимчасовими труднощами. Поради та рекомендації лікаря повинні виконуватися їм з готовністю і неухильно. Часто лікарі просять пацієнтів записувати емоції та відчуття при пробному носінні апарату, відзначати в записах час появи дискомфорту і моменти, коли виникають проблеми зі звукосприйняттям. Це правило не можна ігнорувати, тому що лікар буде аналізувати записи пацієнта і відповідно до них коригувати налаштування. У деяких центрах слухопротезування клієнтів забезпечують спеціально розробленими анкетами. У будь-якому випадку знання про відчуття пацієнта, що отримує лікар, неймовірно важливі для грамотного тонкого налаштування.

Термін звикання і адаптації може змінюватись. Одні люди проходять адаптаційний період, майже не помічаючи складнощів, й протягом декількох днів на скільки звикають з апаратом, що вже не уявляють себе без нього. У інших пацієнтів виникають проблеми, тому час адаптації розтягується до декількох місяців. На тривалість адаптації впливають кілька факторів. Насамперед, звикання залежить від можливостей організму людини та її віку. Важливо й те, скільки минуло часу від втрати слуху до моменту звернення до лікаря. Найскладніше виробити звичку людям зрілого віку і зовсім юним пацієнтам. Зрозуміло, що чим раніше з моменту порушення слуху людина приходить до центру, тим більше шансів на ефективне протезування. Діти зі слуховим апаратом, що пройшли заняття з сурдопедагогами, за статистикою реабілітуються набагато раніше. Сурдопедагог в процесі занять оцінить, наскільки правильні налаштування виставив слухопротезист і озвучить свою компетентну думку.

Успішне слухопротезування завжди супроводжує грамотна отопластика. Процедура полягає у виготовленні індивідуальної вкладки, що буде знаходитися всередині вуха пацієнта. Для цього лікар робить зліпок. У хороших центрах перше налаштування проводять, вже маючи готову вкладку. Особливо це стосується потужних слухових пристроїв, налаштувати які без індивідуальних вкладок взагалі неможливо. Якщо пацієнт цінує свій час, то роблять виняток і налаштовують пристрій, використовуючи стандартну вкладку. При будь-якому розкладі тонке налаштування потребує попередньої підготовки, коли ідеально виготовлена вкладка вже відмінно підігнана під вухо пацієнта.

Якщо клієнт зупинився на внутрішньовушній моделі, до отопластики доведеться звертатися на першому етапі.

Як було сказано вище, для перевірки ефективності протезування повинна бути призначена мовна аудіометрія. З її допомогою фахівці зможуть визначити, чи відбулися поліпшення в мовленні. Лише за допомогою мовної аудіометрії лікарі зможуть з’ясувати, чи увінчалися успіхом їхні зусилля.

Відчуття пацієнта відносяться до суб’єктивних факторів оцінювання. Він визначить такі параметри, як:

  • наявність або відсутність зворотного зв’язку, що виявляється неприємним різким свистінням;
  • надійність відтворення сигналів тривоги;
  • адекватність локалізації звуків;
  • природність звукосприйняття;
  • розбірливість мови при наявності та відсутності шумового фону.

Завданням слухопротезиста є також заповнення прогалини щодо обслуговування пристрою і забезпечити клієнта необхідними аксесуарами. Співробітники центру забезпечать вас якісними осушувальними пакетами, серветками та засобами для очищення. Батькам дітей, які пройшли протезування, цілком ймовірно, знадобляться дитячі ріжки та корпуси різних кольорів, що підходять до певних моделей апаратів. Крім того, з метою убезпечення слід користуватися пристосуваннями, де можна заблокувати регулятор гучності та батарейний відсік.

У вартість послуг, які надає центр слухопротезування, увійде саме слуховий пристрій, що найчастіше має гарантію на один рік, і його налаштування. Причому гарантована не одна первинна настройка: в адаптаційний період лікар буде надавати відповідні послуги на безоплатній основі, контролюючи стан пацієнта і беручи до уваги його відчуття. Діагностичні заходи не сплачуються у випадках, коли пацієнт твердо зважився на придбання слухового апарату. При звичайному перевірянні слуху — без подальшого придбання апарату — діагностика буде платною. Вкладки, що виготовлені в лабораторіях при центрі, оплачуються окремо.

Спеціаліст зобов’язаний разом з придбаним пацієнтом апаратом надати йому й інструкцію з експлуатації українською мовою. Слуховий пристрій і матеріали, з яких він виготовлений, повинні мати сертифікати. Рекомендуємо звертатися до тих центрів, де крім діагностики та налаштувань виконують також гарантійний та післягарантійний ремонт. Це дозволить пацієнтові уникнути непотрібних непорозумінь і нерозуміння.

Детальну інформацію можна отримати в колл-центрі нашого ЛОР-центру для дорослих і дітей за номером телефону:

+38097 720 87 11

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *